Степан Руданський. Козаче-голубче

Поділитися:

«Козаче-голубче,
Соколику мій!
Дай білу рученьку,
Зо мною постій!

Най надивлюся,
Слізьми заллюся,
Заким з дороги
Тебе діждуся!»

«Дівчино-рибчино,
Не плач, не ридай!
За мною, молодим,
Ручок не ламай:

Як не загину,
Я не покину,
Я не покину
Любу дівчину».

«Ой доню Явдоню,
Зіллячко моє!
Чого ж так змарніло
Личенько твоє?»

«Ой мати-мати!
Тяжко вмирати,
Ой а ще важче
Милого ждати!

Давно я, давно я
В милого була,
Вже тая стежка
Зіллям заросла.

Піду я, мати,
Зіллячко рвати,
Зіллячко рвати,
Милого ждати!..

Рвуть зілля дівчата,
Віночки плетуть,
А мої оченьки
Тільки сльози ллють.

Ой зілля-зілля,
Чуже весілля,
А моя мука —
З милим розлука!..»

«Дівчино-рибчино,
Здорова була!
Чи вже ж ти, чи вже ж ти
Мене забула?»

«Я не забула,
Я не забуду,
Любила вірненько,
Любити буду».