Олесь Доріченко. В. Ван-Гог
Пив палючого сонця трунок
і, знесилений, падав ниць…
Клаптем сонця сяяв малюнок,
вкритий цятками із зіниць.
На пісок падав болем втятий,
в фіолетову смугу-тінь,
щоб, отямившись, - знов страждати,
знов іти в невідому синь.
І ціною страждань, зневіри
торувати незнаний шлях.
Кидав розпач в палітру сіру
з блиском віри в сумних очах.
Твори
Критика