Генрі Водсворт Лонгфелло. Псалом життю
Не жалій, співаче віщий,
Що життя мине, як сон.
Сон душі — це смерть; є вищий
У житті твоїм закон.
Глянь у суть — і сам розсудиш,
Що не смерть йому вінець.
«Прах єси — і прахом будеш» —
Не про душу рік Творець.
Не для радості й печалі
Ми живем! Працюй весь час
Так, щоб кожен ранок далі
На дорозі бачив нас.
Скільки справ! А час минає
I до цвинтаря веде,
I, як смертний марш, лунає
В грудях серце молоде.
В життьовій щоденній січі
На арені світовій
Будь не трусом на узбіччі,
А бійцем, що рветься в бій.
Вчора й Завтра — дві безодні,
Що ні дна їм, ні кінця.
Дій — і дій лише сьогодні!
Вір у себе і в Творця!
Мудрий приклад в серце взявши,
Так свій шлях земний пройди,
Щоб на дюнах днів назавжди
Збереглись твої сліди.
Ті, що їх у злу годину
Заблукалий знайде брат —
I розігне знову спину,
I забуде біль утрат.
Встань — і нумо до роботи!
Будь готовий все знести,
Все стерпіти, все збороти
I пробитись до мети!
Переклад В. Мисика
Твори
Критика
- Василь Мисик – перекладач поезії Г. Лонгфелло
- До історії створення збірки Г. Лонгфелло «Пісні про рабство»
- Основні мотиви ліричної поезії Лонгфелло 20-30-х років XIX ст.
- «Пісня про Гайавату» Лонгфелло в оригіналі та перекладах («Люлька Миру»)
- По слідах Гайавати
- Через міф до проблем людства (Пізній романтизм в Америці)
