Богдан-Ігор Антонич: поет, який говорив з вічністю

Оновлено: 09.02.2025

Слухати статтю онлайн:

Богдан-Ігор Антонич – постать, оповита таємницями та загадками. Він був не лише талановитим поетом, прозаїком, перекладачем та літературознавцем, але й людиною, котра випередила свій час. Його творчість, сповнена модерністських мотивів та містичних образів, досі викликає захоплення та інтерес у дослідників і читачів. Незважаючи на коротке життя, Антонич залишив літературну спадщину, яка є цінним внеском в українську та світову культуру.

Цікаві факти з життя і творчості Богдана-Ігоря Антонича

Лемківські корені. Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця на Лемківщині, яка тоді була частиною Австро-Угорщини, у родині греко-католицького священика. Лемківщина — етнічна українська територія, розташована в Карпатах, де проживає народність лемків, або русинів.
Справжнє прізвище – Кіт. Справжнє прізвище Антонича – Кіт, але родина змінила його перед народженням сина. Прізвище Антонич походить від імені його діда – Антона Кота. Цікаво, що родовий маєток діда називався "Котячий замок".
Музично-мистецький талант. Змалечку Богдан-Ігор не лише тягнувся до поезії, а й віртуозно грав на скрипці та чудово малював, що зробило його творчість багатогранною.
Вимушений переїзд до Відня. З початком Першої світової війни у 1914 році родина Антоничів переїхала до Відня, де чотири роки жила у складних умовах. Через труднощі під час війни хлопець часто хворів, тому спочатку навчався вдома, а в 11 років вступив до Сяноцької гімназії.
Студентські роки у Львові. Богдан-Ігор навчався у Львівському університеті Яна Казимира (нині ЛНУ імені Франка) на філософському факультеті, спеціалізуючись на польській філології. Оскільки україністики в університеті не було, він самотужки досліджував українську мову.
Перша мова поезії – польська. Оскільки майбутній поет зростав у польському оточенні, його перші вірші були написані польською мовою.
Подвійне ім'я та псевдонім. Справжнє ім'я письменника – Богдан, але він додав собі друге ім'я – Ігор, на честь князя, шанувальником якого був. Перші свої твори він підписував псевдонімом Ігор Ігоренко, а згодом почав використовувати подвійне ім'я – Богдан-Ігор Антонич.
Особливості творчого процесу. Антонич писав твори переважно рано вранці, намагаючись одразу записати всі свої думки та ідеї, щоб не забути їх.
Кохання та збірка "Зелена Евангелія". Багато віршів Антонича присвячено його коханій дівчині Ользі Олійник, зокрема вірші зі знаменитої збірки "Зелена Евангелія". Вони познайомилися на літературному вечорі та планували одружитися, але передчасна смерть письменника завадила цим планам.
Перші збірки. Дебютна збірка поета "Привітання життя" вийшла у 1931 році, коли йому було 22 роки. Згодом з’явилися "Три перстені" (1934) та "Книга Лева" (1936). Після смерті поета з його рукописів було видано ще дві збірки – "Зелена Євангелія" (1938) та "Ротації" (1938).
Майстерність у формах. Антонич майстерно володів поетичними формами – від класичного сонета до модерного верлібру. Його вважали "найбільшим після Франка поетом" і поетом-містиком.
Окрім поезії. Поет писав не лише вірші, а й займався публіцистикою, перекладав, створював рецензії та фейлетони. Він також працював над прозовим твором – незакінченим романом "На тому березі".
Передчасна смерть. Богдан-Ігор Антонич помер 6 липня 1937 року у віці 27 років. Причиною стало ускладнення після апендициту та запалення легень. Він похований у Львові на Янівському цвинтарі.
Заборонений в СРСР. Після приєднання Західної України до СРСР творчість поета була заборонена через його "аполітичність". Інтерес до нього повернувся лише у 1960-х роках в українській діаспорі, а потім і в незалежній Україні.
Вшанування пам’яті. У 1989 році у Львові встановили меморіальну дошку на будинку, де жив поет, а в рідному селі Новиця з’явився пам’ятний знак поетові. У 2016 році у Львові за проєктом Володимира Одрехівського відкрили пам’ятник Антоничу.
Антонич у музиці. Гурт "Пиріг і Батіг" випустив альбом "Зелений" на вірші Антонича.
Різдвяна колядка. Поезію Антонича "Народився Бог на санях" виконують як різдвяну колядку. Музику до неї написав український бандурист Василь Жданкін.

Богдан-Ігор Антонич – це унікальна постать в історії української літератури. Його творчість, сповнена глибокого філософського змісту, містичних образів та модерністських експериментів, залишається актуальною та цікавою для сучасного читача. Незважаючи на складну долю та коротке життя, Антонич зумів створити власний неповторний стиль, який вирізняє його з-поміж інших письменників.

Біографія

Твори