Війна, кохання, перемога. Тетяна Отрощенко

Прийшла війна, не час коханню.
Та ні, йому якраз і час.
Бо кожен погляд, як останній
І кожна зустріч, наче шанс.

Любов безмежно надихає
І сили вижити дає.
Веде лише до Перемоги,
Щоб поруч бачити тебе.

Щоб вільно дихати повітрям,
Спокійно вдома, без війни
І обійнявшись міцно, міцно
Побачити щасливі сни.

Це час прозрінь і час розплати
За те, що довго спали ми.
Та дай нам, Боже, сил достатньо,
Щоб найсвітліше зберегти.