Вірші про професії: пізнаємо світ праці через твори українських письменників

З давніх-давен люди прагнули оспівувати красу та важливість праці у своїх творах. Вірші про професії – це не просто римовані рядки, це захоплива подорож у світ людської діяльності, де кожна професія постає перед нами у своїй унікальній величі.

Від знайомих з дитинства віршів про те, що "всі професії важливі", до захоплюючих загадок, які змушують дітей замислитися, вірші про професії відкривають для нас безліч цікавих знань. Для старшокласників, які стоять на порозі вибору майбутньої кар'єри, вірші про професії стають орієнтиром, допомагаючи їм визначитися з напрямком та зрозуміти, що кожна професія має свою цінність. Діти та дошкільнята з цікавістю пізнають світ через короткі вірші про професії, які знайомлять їх з поширеними спеціальностями у доступній та цікавій формі. Чи то зворушливий вірш про інженера, що творить дива техніки, чи веселий вірш про кухаря для дітей, який чарує смаками, вірші про професії дарують нам незабутні емоції та розширюють наш кругозір.

Зануртеся у світ віршів про професії, і ви відкриєте для себе безліч цікавих та важливих знань, які допоможуть вам краще зрозуміти себе, оточуючих та цінність людської праці.

Вірші про професії для старшокласників на будь-який смак

Стоїш на порозі дорослого життя? Шукаєш натхнення та орієнтир для вибору професії? Ця збірка віршів саме для тебе! Вірші про професії для старшокласників – це не просто пусті рядки, це цікава подорож у світ діяльності та праці.

Тут ти знайдеш вірші про сучасні та перспективні професії, про творчі та технічні спеціальності, про роботу руками та інтелектом. Ці твори допоможуть тобі краще зрозуміти себе, свої інтереси та здібності, а також дадуть цінні поради щодо вибору майбутньої кар'єри.

Про майстра

Де твої круги одвічні, призабуті нині?

Гончарику-глинчарику, ідоле у глині!

Вилітали з глини птиці,

Грілися на комині,

В кожної твої очиці

У далекім спомині.

Вилітали сиві коні,

Крилися світанням,

І ставала біла глина

Весняним іржанням;

І співала душа твоя

В глечику й горняті

Дивним тенором високим

На весільнім святі.

Ще ходили як сталеві,

На мужицькім жниві

Українські жовті леви

В золотій поливі.

Де ж твої круги одвічні, призабуті нині?

Гончарику-глинчарику, ідоле у глині!

А твої дзбанки червоні

У музеї висяться,

Як живі, зітхають коні,

Птиці прагнуть місяця;

Обклювали небо синє,

Сіли в терені,

Обтрусили всі росини

На рай-дереві…

(Андрій Малишко)

В кузні

От і розходяться сутінки чорні,

Молот вистукує ближче, дзвінкіш,

Світиться в горні, жевріє в горні

Біло-сліпучий гарячий леміш.

От і снується спокійна розмова,

Скручені круто, димлять цигарки,

Пада з ковадла десята підкова,

Гублячи синьо-прозорі зірки.

Дихають жаром важкі лопати,

Світлом багровим одсвічує плуг.

Є що косити і є що копати,

Є що орати – поле навкруг!

Із емтеесу підкотить тритонка

Здрастуй, шофере!

Здрастуй, коваль! –

Дзенькає молот високо і тонко,

Можна – підкову, а можна й деталь.

В ранки погожі і в сутінки пізні

З димної кузні клекіт гуля,

Може скувати мости залізні

Жилава, дужа рука коваля.

Щоб по мостах наша молодість зорна

Йшла до плугів у світанковий час,

Сяючи світлом з кузнечного горна,

З того, що в кузні артільний у нас!

(Андрій Малишко)

***

Гудками довгими заводи

охриплі крики шлють у синь,

під вітром муляр мур виводить

там, де руїни чорна тінь.

В полях жита шумлять без краю,

як моря мрійного прибій,

і вчений атом розбиває

в лабораторії ясній.

Звучить мелодія залізна,

чи день іде, чи ночі мла.

Це все для того, щоб вітчизна

під сонцем радісно цвіла.

(Володимир Сосюра)

Слава людині

Слався, людино, коли по землі

Йдеш ти як ратай, сіяч, будівничий.

Слався, коли і крізь муки й жалі

Праця тебе огріває і кличе.

Слався, коли з-під крила самоти

Вітру і сонцю назустріч виходиш,

З друзями разом майструєш мости,

Разом з братами над світом їх зводиш.

Слався, коли в понадхмарні краї

Мужньо човном блискавичним сягаєш,

Слався, коли у великій сім'ї

Пісню свою по новому співаєш.

Слався, людино, що оком ясним

Завтрашнє бачиш, як щастя видиме,

Вір мені, брате; і в грудні твоїм

Серце твоє первомаєм цвістиме.

(Максим Рильський)

Маляр

Я маляр –

Стелю побілю у білий колір сніговий,

Стіну в оранжевий я розфарбую

І квіти-маки розстелю –

На радість дітям в дитсадку!

Я маляр –

Теплий колір дам

Стареньким людям у квартирі.

Добра, затишку я зроблю

І вище поверхом піду.

Я маляр –

Молодь тут живе

Веселим сміхом пустотливим,

Своїми фарбами ясними

Я радість їм даю в квартирі.

(Л. Роговченко)

Муляр

Цеглинка на цеглинку

Й отримуєм будинки.

Фундамент з буту звожу я.

Цементним розчином мурую,

І блоки вмію класти я

На всі роки і на віка.

(Л. Роговченко)

Я у будівельники пішов

Я у будівельники пішов

Із мрією будувати, будувати…

Мости, будинки, космодром

І радість людям дарувати.

Безмежна даль у майбуття

Своїми вчинками, руками

Творити буду я життя

Прекрасне, як сама земля.

(Л. Роговченко)

Про сталеварів

Кохають героїв дівчата,

І ніколи їм помічать,

Що біля мартенів багато

Закоханих хлопців стоять!

Коли від печі вогняної

Ударить пекучий метал,

З героєм гарячих двобоїв

Зрівняється сталевар!

Треба, треба,

Щоб всі не забували:

Сталь в роботі – перша всім деталь.

Танкер – наша сталь,

Трактор – наша сталь,

Провід – наша сталь,

Місто – наша сталь,

Поїзди із далі і мости – із сталі,

Пера у поетів – це все наша сталь!

І правильно майстер з Уралу

Колись музиканту сказав,

Що мало про них сталеварів,

Хороших пісень написав.

Хай труд сталеварів іскриться,

Сіяє вогнем для людей.

Прийми в подарунок цю пісню,

Господар залізних печей!

(Ігор Кобзєв)

Різьбарі

В високій залі промину малюнки

І пильної уваги не зверну

На куби тіл, на штучні візерунки

І на залиту фарбами стіну.

Перегоріли надуми колишні,

І лінія не радує мене,

Коли не сяє крізь кольори пишні

Людське обличчя, мудре й ясне.

Я зупинивсь і мовчки придивлявся –

В душі незнана сходила зоря, -

Мені назустріч тихо позначався

Самотній твір якогось різьбаря.

Не мармур і не хороблива глина,

Не бронзи стародавньої туга, -

Отам в кутку схилилась мовчки спина

І підігнулась, мов жива, нога.

Похмурі зморшки не ховали втоми,

І випинались м’язи крізь рукав,

І я побачив зразу – нерухомий

І дерев’яний бондар працював.

Його синів уже скликали рудні,

І в далині темнів залізний куб, -

Він був такий природний, незабутній,

Як степ і сонце, і зелений дуб.

Ви ожили, дерева і рослини,

Братів давніших пізнаю на мить.

Забуту думку будять верховини,

І пісня вітру десь летить, шумить.

І все живе в уяві поєдналось:

Земля, ліси, і бондар, і різьбар,

І вічна праця все, що здобувалось,

Людині знову віддає у дар.

Отак колись і наші всі змагання

Перетворивши, кращі різьбарі

Схвилюють тих, що на шляху шукання

Вбачають світ великої зорі!

(Павло Филипович)

Коваль

Мороз в підкови ріки гнув,

Земля лежала в бурці білій,

А вже почав нову весну

Коваль із нашої артілі.

Мороз кував, коваль кував,

Спішили – хто кого поборе,

І в кузні весело палав

Вогонь змагання в ранню пору.

І майстер жив вогнем таким, -

Хто лиш узна його – полюбить, -

Ладнав сівалкам сошники,

Вставляв борінкам нові зуби.

Із ковалевого чола

Стікав тонкий струмочок поту,

І танув сніг. Весна ішла,

Відкривши сонячні ворота.

І сівачів, немов братів,

Вітало скрізь широкопілля.

Приймав парад своїх трудів

Коваль із нашої артілі.

А як вогонь?

Вогонь не гас,

Палає в кузні він і досі,

І майстер, дбаючи про нас,

Уже до жнив клепає коси.

І жаткам крила надіва,

І для безтарок варить осі –

Йому вчуваються жнива

У стиглім шересі колосся.

(Віктор Кочевський)

Швачка

Нахилилась голівонька,

Пасмо звисло на щоці…

І мелька невпинно голка

У худесенькій руці.

Шитво панське на коліні,

Каганець і світ дньовий…

І тремтять легкі сутіні

З-під темрявих, довгих вій.

Глухий кашель серед ночі,

Вітру стогін під вікном…

І червоні завжди очі,

Не спочиті й разу сном.

Спина, зігнута в роботі,

На спині брудний платок…

Не смачний, мабуть, голоті

Загорьований шматок!

(Михайло Старицький)

Вірші про професії для дітей та дошкільнят. Просто та цікаво

Відкрийте для своїх маленьких дослідників захоплюючий світ професій! Ця збірка віршів про професії для дітей на українській мові знайомить з різноманітними спеціальностями у цікавій та доступній формі.

Короткі та зрозумілі твори, барвисті ілюстрації та веселі герої зроблять знайомство з професіями захоплюючим та пізнавальним. Діти дізнаються, що роблять лікарі, вчителі, водії, поліцейські, пожежники та багато інших фахівців. Вірші про професії для дошкільнят допоможуть їм розвинути кругозір, уяву та повагу до праці людей різних спеціальностей.

Кравчиха

Я сукенку вишивала

Ляльці білокосій,

Черевички підбивала –

Не ходити ж босій.

Перед святом з рукавиці

Зшила кожушинку.

Пишна лялька у світлиці

Схожа на картинку.

А дідусь, як до криниці

Вирушає вранці,

Все шукає рукавицю,

Ту, яка на ляльці.

Дідусеві, бачу, зимно.

Що ж мені робити?..

Рукавицю з кожушини

Почала я шити.

Доки шила рукавицю –

Вже настало літо.

У саду співають птиці,

Розцвітають квіти.

І дідусь промовив тихо,

Любо, не обидно:

З тебе виросте кравчиха,

По роботі видно.

(Платон Воронько)

Геолог

З молоточком по горах
Він проходить тут і там
І впевнений: «Я знайду
Тут залізну руду!»

(Е. Санін)

Кухар

Смажить, парить і пече -
Ось пиріг, ось каша...
І за те йому шану,
Подяка наша!

(Е. Санін)

Ветеринар

Якщо у собаки жар
Потрібен їй ветеринар.
Він допоможе вилікуватися
Навіть тигру і вовчиці.

(О. Повещенко)

Капітан

Я малюю небо,
Я малюю море,
Я малюю парус
У блакитному просторі.
Чому малюю,
Я приховувати не стану,
Виросту, звичайно,
Буду капітаном.
Кораблі малюю,
Якоря і щогли,
Нехай на мене тужать
Юні морячки.
Я для них відкрию
Казкові країни,
І повернусь героєм,
Хоробрим капітаном.

(Ст. Пахомов)

***

Він воює з жовтим падолистом,
Щоб було в дворі охайно й чисто.
Рано-вранці чути «вжик» та «вжик» –
Підмітає тротуар… двірник.

***

Рівно цеглу викладає,
Дах старанно покриває…
Каменяр і покрівельник
Носять назву… будівельник.

***

Шторм його не налякає,
Адже він штурвал тримає.
Через море й океан
Водить судно… капітан.

***

Вміє справно рахувати
І товар пропонувати.
Зошит, книгу, олівець
Видає нам… продавець.

***

Інструмен бере у руки —
Линуть чисті, ніжні звуки.
Люди кажуть: «Це талант!»
Добре грає ... музикант.

***

Цвяхи, сокири, пила,
Стружок ціла гора.
Це трудиться працівник —
Робить нам стільці... тесляр.

***

Стук летить із-під коліс,
Мчить до нас сталевий віз.
Потяг водить не таксист,
Не пілот, а... машиніст.

***

Голосно луна дзвінок,
Почається урок.
До діток іде в обитель
Дати знань їм мудрий… вчитель.

***

Квіточки попідливає,
Кущики попідстригає.
Для рослинок – чарівник,
Любить землю… садівник.

***

Знань чимало в нього є,
Дітлахам їх віддає.
Міста Знань постійний житель -
Носить горде ймення… вчитель.

***

В трубах дірочки латає,
В них несправність виправляє.
Труб і кранів чудо-технік
Добрий дядечко… сантехнік.

***

Тисне вчасно гальма й газ,
Відвезе усюди нас.
Для доріг він хлопець свій!
За кермом сидить… водій.

***

Слоненяті чи качаті,
Котеняті чи курчаті
Дасть пігулку чи відвар
Друг тварин… ветеринар.

Вірші про професії батьків для дітлахів

Хто найважливіша людина у вашому житті? Звичайно, мама та тато! Ця збірка віршів про професії до сліз присвячена спеціальностям батьків. Вірші про те, як мама лікує хворих, тато будує будинки, а бабуся пече пиріжки, допоможуть дітям краще зрозуміти та оцінити важливість праці своїх близьких.

Вони з радістю дізнаються, що кожна професія має свою цінність і робить свій внесок у життя сім'ї та суспільства. Вірші про професії батьків – це чудовий спосіб зміцнити родинні зв'язки та виховати у дітей почуття любові та поваги до своїх рідних.

***

Батько в мене – будівельник,
Він новий будує дім.
Коли вирасту, то сяду
В кран підйомний поруч з ним.

Всі професії важливі

Столяр в майстерні стругає,
Стружку збирає в корзинку -
Потім про яблука дбає,
Робить їм ліжко узимку. 

Доярка доїть молоко в корови -
Я п‘ю щодня стакан і йду до школи.

Лікар ліки призначає,
Якщо захворіли раптом,
Але кожен добре знає,
Що найкращі ліки – жарти.

Продавець у магазині
Усміхається привітно -
Ця весела господиня
Продає осінні квіти.

Моряк - закоханий у море,
А в мріях бачить океан,
І хоче стати командором,
здолати бурю й ураган.

Листоноша лист мені приніс,
Затанцюю я йому на біс,
І дізнаюсь про новини
Від подружки Катерини.

Льотчик обіймає небо синє,
І від того дійсно він щасливий.

Кухар їжу нам готує смачно -
Ми за це йому безмежно вдячні!

Швачка шиє одяг для людей,
В неї так багато є ідей.
Прикрашає всіх сучасна мода,
І хороший настрій – нагорода!

Всі професії для нас важливі,
Рук золоті - це справжнє диво!

(Ольга Шнуренко)

***

На роботі мама й тато, а я з нянею сиджу,
В неї досвіду багато, з нею змалку я дружу.
Погуляє, нагодує і до школи підготує.

***

Дядя Вася водолаз
У ставку знайшов КАМАЗ!
У воді весь час працює,
А бува – людей рятує!

***

Видаваць – книжки друкує,
Каменяр – хати мурує.
Лікар – діточок лікує,
Кухар – тортика готує.
Всі професії хороші,
Заробляй собі ти гроші!

***

Зброю у руках тримають.
Україну захищають!
Гідні, гарні вояки,
Ще й славетні моряки!
Коли трошки підросту,
Теж у армію піду!

***

З вантажом ідуть машини, із країни до країни,
І вже декілька ночей не змикав шофер очей.
Він доставить в строк вантаж, дальнобійник спритний наш.

***

Єгерь – професія дуже цікава,
Від браконьєрів ліси берегти.
Щоб ти з родиной в чудову діброву
Зміг би у будь-яку пору прийти.

***

В серпні почались жнива,вже хліба дозріли.
Жнець працює день і ніч,не шкодує сили.
Щоб були тобі й мені паляниці запашні.

***

Хто за рух відповідає, розклад поїздів складає?
Залізничник, мій дідусь, в нього я порядку вчусь.

***

З понеділка по суботу ходить лікар на роботу.
Якщо раптом захворію, може вийти і в неділю.
Він мені призначить ліки,перевірить горло, ніс,
Скаже їсти борщ і кашу, щоб одужав я й підріс!

Короткі та смішні вірші про професії для підняття настрою

Потрібно трохи розвеселитися? Ця збірка коротких та смішних віршів про професії саме те, що вам потрібно! Веселі римовані рядки та кумедні герої змусять вас посміхнутися та піднімуть ваш настрій.

Дізнайтеся, як кухар співає пісні під час смаження котлет, як лікар лікує пацієнтів сміхом, а
водій таксує на черепасі. Ці вірші – це чудовий спосіб розслабитися, відпочити та подарувати собі заряд позитивних емоцій.

***

Нове плаття в мене файне,
Бо пошив його… дизайнер.

***

Письменник пише книги,
Та сталось в нього лихо,
Куди пішло натхнення?
У кухню по варення?

***

Став би я екскурсоводом,
Спілкувався б із народом,
По музею б я ходив,
Про мистецтво б говорив.

***

Корисні копалини мрію шукати,
Для цього потрібно геологом стати.
Я влітку вивчаю, коли я в селі,
Властивості, склад і будову Землі.

***

Є професій так багато:
Мама – кухар, слюсар тато.
А я б в пекарні працював,
І хліб м’якенький випікав.

***

Історик вивчає події і дати,
Щоб шану героям Вітчизни відддати,
Хай дітям своїм перекажуть батьки
Про подвиг народу в воєнні роки.

***

Художник чудові картини малює,
В музеї милуюсь пейзажами я,
Там рідна природа, річки і долини,
Лани золоті, Україна моя!

***

Треба знати, що без плану
Не збудуєте й майдану,
Точно вирахує вектор
Геніальний архітектор.

***

Візажист, немов митець,
Він − то справжній молодець.
Накладе вміло макіяж,
Бо має він великий стаж.

***

Фізик природні закони знає,
Їх віддавна він вивчає.
Проводить досліди цікаві.
Він фахівець у своїй справі.

***

Філолог добре знає мову,
Мелодійну і чудову,
Пише щиро від душі,
Він і твори і вірші.

***

Футболіст спортивний дуже,
Він здавна із спортом дружить,
Любить грати він в футбол,
І забив сьогодні гол.

***

Флорист квіточку зірвав,
До букету її вклав,
Будем ми її купляти,
Рідній мамі дарувати.

***

Аптекар таблетки продав
Мені “на здоров’я!” сказав.
Я випив таблетки і справді здоровий
І справді в аптеці аптекар чудовий.

***

Коментатор матч дивився
І уголос він сварився:
“Що ж ви, футболіси,
Треба більше каші їсти!”

***

Веб-дизайнер програмує,
Сайти створює, малює.
Кожен сайт його дитина,
Для нього мов жива людина.

***

Копірайтер тексти пише,
Ручку ні на мить не лише.
Ідея в голову прийде −
Її записує будь-де.

***

Мультиплікатор мультфільми малює,
Тож він ніколи не сумує.
Його герої теж веселі,
З екранів йдуть в наші оселі.

Цікаві загадки про професії українською мовою

Готові до захоплюючої інтелектуальної гри? Ця збірка загадок про професії кине виклик вашому розуму та логіці!

Відгадуючи загадки, ви не лише розширите свій кругозір, а й краще зрозумієте, що роблять люди різних спеціальностей. Ці загадки – це чудовий спосіб провести час з друзями та родиною, а також перевірити свої знання про світ професій.

***

Хто людей з біди рятує
І хвороби всі лікує -
Призначає процедури
І таблетки, і мікстури? 

(Лікар)

***

Її давно корівки знають,
Веселим муканням стрічають.
І за її нелегкий труд
Все молоко їй віддають.

(Доярка)

***

Співає ріжок, співає ріжок!

Ми женемо худобу на лужок.

Пасемо корів ми цілий день,

Лише стане жарко - женемо в тінь.

(Пастухи)

***

Він у батюшки-царя

Був слугою зовсім не даремно.

При собаках царських жив,

Їх полювати вчив.

(Псарь)

***

На роботі цілісінький день

Він командує рукою.

Піднімає та рука

Сто пудів під хмари.

(Кранівник)

***

Його робота в глибині,

На самому дні.

Його робота в темряві

І тиші.

Але хто ж він,

відповідайте на питання,

Не космонавт,

а ходить серед зірок?

(Водолаз)

***

Хто в дні хвороб

Всіх корисніше

І лікує нас від усіх

Хвороб?

(Лікар)

***

Як рубанком дошку чистить,
Летить стружка золотиста.
З-під рук майстра той-же колір.
Як цей майстер зветься?..

(Столяр)

***

Золоті у нього руки:
Робить зачіски й перуки,
Підстриже і пофарбує,
Гарний настрій подарує.

(Перукар)

***

Твій одяг вийде — мов картинка:
Все по тобі — рукав і спинка.
Тож на примірці — так годиться —
Стій рівно і не смій крутиться.

(Швея)

***

Там де він,чудові пахощі,
На дітей чекають ласощі:
Шоколадки і цукерки із начинками,
Тістечка із кремом і родзинками.

(Кондитер)

***

Він, як древній алхімік, чаклує.

Миє, тре і сполуки готує.

Знає кожну траву і билинку,

І дорослого врятує і дитинку.

(Фармацевт)

***

У театрі грає ролі:
Нині - вчителя у школі,
Завтра буде інша роль -
То бідняк він, то король.

(Актор)

***

Паличкою він змахне —
Хор на сцені «заведе».
Не чарівник і не агент,
Хто ж це, діти? 

(Диригент)

***

Він з комп’ютером на ТИ,
Розумніших не знайти,
Віртуальний творить міст
Диво-майстер… 

(Програміст)

***

Літаком керує вправно
Коли навіть в небі хмарно,
Посміхається з висот
Найхоробріший… 

(Пілот)

***

Професії (це кожен знає)
Важливішої немає!
Він — наставник і навчитель,
Мудрий, приязний… 

(Учитель)

***

Він, як лікар Айболить,
Знає що і де болить,
Кличуть фермер і свинар,
— Порятуй… !

(Ветеринар)

***

Він навчить Твого собаку
Як прогнати розбишаку,
Не страшний вже буде ворог,
Коли учить пса… 

(Кінолог)

***

Зникло світло, що робити?
По кімнаті як ходити?
Мама каже: «Без істерик,
Допоможе нам… ».

(Електрик)

***

Хоче знати дітвора
Звідки виросла гора,
Таємниці зніме полог
Мандрівник-герой… 

(Геолог)

***

У кафе чи ресторані
Допоможе пану й пані,
Страв обрати варіант
Пособить… 

(Офіціант)

***

Він закони добре знає,
Помилку відраз впізнає,
Будь-який важливий лист
Враз напише вам… 

(Юрист)

***

Як прикрасу оновити?
Треба майстра попросити!
Сяє перстень краще зір!
Допоміг нам… 

(Ювелір)

***

Він дізнається для нас
Про Китай і про Канзас,
Про найдовший в світі міст
Розповість нам… 

(Журналіст)

***

Всім відомо, що давно
Люди винайшли кіно,
Слід вам знати, що тепер,
Головний там… 

(Режисер)

***

Судно, скарб, людей, печери…
В мулі залишки галери…
Відшукає все це враз
Під водою... 

(Водолаз)

Всі професії важливі

Світ професій – це безмежний океан можливостей, де кожна людина може знайти своє місце та реалізувати свій потенціал.

Не важливо, чи ви лікуєте хворих, будуєте будинки, танцюєте чи пишете вірші – кожна
професія має свою цінність і робить свій внесок у розвиток суспільства. Пам'ятайте, що "всі професії важливі", адже саме завдяки праці людей різних спеціальностей ми маємо все, що нам потрібно для життя.

Тож нехай кожен з нас з повагою та шаною ставиться до будь-якої професії, адже саме вона робить наше життя кращим. І нехай у кожного з нас буде можливість знайти свою улюблену справу, яка приноситиме задоволення та користь людям. Так як саме праця робить людину вільною, щасливою та гідною.