(1899–1961)
Ернест Гемінґвей — один із «найавтобіографічніших» письменників 20 століття. Ернест Гемінґвей — один із тих великих письменників, творчість яких органічно пов'язана з найглибиннішими проблемами епохи. Перша світова війна, крах ілюзій того покоління, що стало «загубленим», небачена економічна криза, розгул фашизму, напруга суспільного відчаю і невпинне шукання опори для людської гідності, мужності й надії — це все етапи його творчого шляху. А Іспанія — то давня його любов і біль.
Практично за кожним героєм Гемінґвея виразно виступає силует прототипу — самого автора, і намагання героя сховати від стороннього ока свої душевні муки, нелад і самотність — це проєкція аналогічних устремлінь самого письменника, котрий борсається в пошуках істини, не знає відповіді на багато питань, але не бажає подавати свої сумніви і невпевненість на широкий громадський суд.
Вирішальним критерієм художності для Ернеста Гемінґвея є правда. А правду, вважає письменник, не можна передати, малюючи життя у відволіканні від сприйняття її ліричним героєм, близьким духовно самому автору. Істинно та правдиво лише те, що передано в індивідуальному досвіді суб'єкта.
Твори
Критика
- Деталь у цілісній картині світу Е. Гемінґвея: проблеми перекладу
- Рання публіцистика Ернеста Хемінгуея
- Ритміка кольору прози Е. Хемінгуея на матеріалі новели «Indian Camp»
- «Старому снились леви» (Матеріали до вивчення повісті Ернеста Хемінгуея «Старий і море»)
- Творчість Е. Хемінгуея в Україні: особливості критичної рецепції, історія перекладів
- Феномен літературної репутації художнього твору (на прикладі роману Е. Хемінгуея «По кому подзвін»)
- Хемінгуей і Гончар: проблеми традицій і новаторства
- Хемінгуей – якого маємо і не маємо
