(65 до н. е. – 8 до н. е.)
Горацій не пропонував суттєво нової доктрини поезії. Загальні ідеї поет черпав із філософських творів, а «живі голоси», конкретний зміст брав із уважного спостереження за вдачами людей, зразок для нього – саме життя.
Особливий стиль письменника має стійкий у його творчості набір образотворчих засобів і представлений у двох жанрових іпостасях – «Сатирах» та «Посланнях».
У дусі полемізуючих міркувань написано більшість послань поета. У них обговорюються одна-дві спірні проблеми етичного, побутового, літературного характеру. Роздум автора завжди протистоїть міркуванням «опонентів», і в результаті конкретна ситуація суперечки щоразу виступає смисловим центром цих творів, хоча гострота дискусії часто інша порівняно з сатирами.
Горацію вдалося уникнути одноманітної повчальності, монотонності: через домінуючий діалог автор – адресат прориваються інші «голоси», які часто дисонують, наповнюючи камерне спілкування двох осіб драматичною багатошумністю життя.
Твори
Критика
- Василь Щурат — перекладач од Горація
- Гораціїв «Пам’ятник» крізь призму одного рядка: Crescam laude recens...
- Горацій в українському перекладі А. Содомори (мовностилістичний аналіз)
- Горацій і епоха Августа
- Переклади з Горація на сторінках перших українських журналів
- Погляди Горація на поетичну майстерність
- Сапфічна строфа в українських перекладах Горацієвих од
- Учення Горація про поетичний твір-поезис-поета в київських поетиках
- Філософія «золотої середини» в житті та творчості Горація
