(1608–1674)
Джон Мільтон за своїм складом натури був більше ліриком, ніж епічним оповідачем, свої страждання, лиха батьківщини письменник відобразив у ліричних творах, порадах. У поемах він залишився тим самим ліриком.
Мільтон виступив у своїй творчості як пророк і громадянин, який переглядає цінності старого світу, був тим, хто втілює нові етичні, політичні та художні ідеали.
Письменник прагнув шукати пояснення політичним і правовим перетворенням у сфері релігії та у сфері моралі. Його релігійні та моральні ідеали, політичні ремінісценції, філософські роздуми про сенс історії, сутність життя, природу людини повинні були в художній формі знайти втілення в задуманій ним, космічній за масштабами, епопеї.
Твори
Критика
- Драматичні задуми Мільтона і його трагедія «Самсон-борець»
- Елементи класичної й англійської «національної» міфології в «Комосі» Дж. Мільтона
- Література як контекст: «Лісідас» Мільтона
- Міфологічні образи й мотиви у вірші «Пам'яті Шекспіра. 1630 р.» Джона Мільтона
- Міфопоетична парадигма творення світу в поемі «Втрачений рай» Дж. Мільтона
- Мовні засоби вираження емоціональності в трагедії «Самсон-борець» Мільтона
- Мотивація сучасної преси в контексті «Ареопагітики» Джона Мільтона
- Твори Дж. Мільтона «Втрачений рай» і «Повернення раю»
