25.12.2016
eye 188

Улас Самчук

(1905-1987)

Провідні риси індивідуальності Уласа Самчука — волелюбність, дошукування правди, альтруїзм, людяність, шляхетність душі, поблажлива іронічність, вишуканість і дотепність думки - відповідали рухові і традиціям національної культури, з її пріоритетами гуманізму, краси, духовності, національної самодостатності. Невипадково творчість цього митця посідає чільне місце в історії української літератури й культури загалом, оскільки з його ім’ям пов’язується концепція формування нового типу українця, який спроможний відродити українську духовність та державність.

Загалом основне враження від викладової форми Самчука — відчуття повної природності подій і вчинків, простої, на перший погляд, невимушеної й щирої розповіді. Проте в тонку сітку статечності тону й виваженості думки непомітно вливається лірична тональність, іронічна мудрість, що створює враження наявності голосу спостережливого і мудрого співрозмовника.

Творчість У. Самчука наскрізь пройнята світлою вірою в людину, уболіванням за неї, аналітико-реалістичним детермінізмом у моделюванні людських характерів. Водночас художня дискурсивна практика письменника позначена модерністськими художніми тенденціями XX століття з їх драматичним відтворенням нерозв’язаних суперечок між особою і соціумом, увагою до відчуження особистості, ліризмом, в річищі поетики імпресіонізму він застосовує «рубаний стиль», виявляє схильність до стихійного асоціативного мислення, особливо у відтворенні складного психічного життя героїв.

Біографія

Популярні твори

Критика

Фотографії

 
Вибір редакції
up