Григорій Сковорода і відроджена Києво-Могилянська академія: до питання духовного зв

Завгородній Ю. Ю.

У статті на підставі аналізу наведених фактів робиться висновок про існування духовного (містичного) зв'язку між постаттю Григорія Сковороди і відродженою Києво-Могилянською академією.

Замість епіграфа

Гості Академії: «Да, у ваших стінах дійсно відчувається якийсь особливий дух, і студенти відрізняються своєю серйозністю».

«Атмосфера в Академії незвичайна. А якою їй ще бути, якщо на Академію сам Сковорода дивиться...».

З почутого

Вступ

Григорій Сковорода належить до числа тих видатних діячів сфери духу, справжнє значення яких лише розкривається (усвідомлюється) з плином часу. Попри фізичну смерть відомий український філософ продовжує діяти і впливати на своїх співвітчизників набагато вагоміше й відчутніше, ніж це може здатися.

Що мається на увазі?

На мій погляд, існують вагомі підстави вести мову не тільки про творчість Григорія Сковороди, а й про глибинний духовний або ж містичний зв'язок з його особою. Такий зв'язок себе виявляє, якщо вийти за межі вивчення текстів українського мислителя. Щоби окреслити тонкий вимір, який почав вимальовуватися між по­ статтю Григорія Сковороди і відродженою Києво-Могилянською академією, слід звернутися до тих реальних і на перший погляд випадкових фактів, що, як видається, не можуть бути проігноровані філософом, релігієзнавцем чи культурологом. Бо насправді вони вказують на існування певних закономірностей, а відтак - потребують компетентного і делікатного осмислення.

Головна частина

Почнемо з пам'ятника Григорію Сковороді. Його було встановлено у 1976 році. Скульптор І. Кавалерідзе, архітектор В. Гнєздилов [1]. Сто­ їть він на Контрактовій площі навпроти Старого академічного корпусу Києво-Могилянської ака­ демії. Відлитий з бронзи в увесь зріст, у простому вбранні і з торбиною за плечима, український фі­ лософ сприймається нами тим вічним мандрівником, якого світ ловив, та не спіймав. Свій від­ критий погляд Григорій Сковорода спрямовує на колишню alma mater. В її стінах він провів не один рік, здобуваючи освіту. Добре знайомою була для Григорія Сковороди і Контрактова пло­ ща. Тому місце для пам'ятника українському фі­ лософу вибране дуже вдало. Він органічно впи­ сується в навколишній історичний контекст, виступаючи однією з його головних складових.

Водночас і сам монумент задає певні смисли, встановлюючи зв'язки з довколишнім просто­ ром, передусім alma mater українського філософа. Якщо Києво-Могилянська академія уособлює найвищі зразки української освіти і духовності як інституція, то Григорій Сковорода - як люди­ на. Він став тим ідеальним спудеєм, який чи не найяскравіше уславив ім'я свого навчального закладу. Тому є всі підстави розглядати пам'ятник Григорію Сковороді таким, що засвідчує за­ слуги перед українською культурою як самого філософа, так і Києво-Могилянської академії. Він ніби символізує духовну єдність Академії зі сво­ їми спудеями.

На цьому можна було б і поставити крапку, якби не розпочався процес відродження Києво-Могилянської академії. Саме завдяки йому зна­ чення пам'ятника Григорію Сковороді почало набувати метафізичних обрисів. Найвиразніше їх можна побачити, звернувшись до аналізу «зага-льноуніверситетської акції "Чистий Сковорода"». Для цього розглянемо відомі нам текстуальні свідчення.

Згадана акція відбувається, починаючи з 1997 року, 15 жовтня, тобто тоді, коли святкується

' Висловлюю щиру подяку Ларисі Темчуриній (м. Запоріжжя), Таїсії Шаповаленко, Віолетті Завгородній за діалог і підтримку під час появи задуму осмислити феномен духовного зв'язку Григорія Сковороди з відродженою Києво-Могилянською академією і збору емпіричного матеріалу для написання тексту статті.

День Києво-Могилянської академії. Ось що за­ значається про неї у жовтневому пресовому по­ відомленні за минулий рік прес-центру Націо­ нального університету Києво-Могилянська ака­ демія (НаУКМА - далі у тексті): «У програмі свят­ кування: 15:30. Акція-вшанування фундаторів, професорів, спудеїв КМА. Благословення Пат­ ріарха всієї Руси-України Філарета. Традиційна загальноуніверситетська акція "чистий Сковоро­ да". Студенти миють пам'ятник Сковороді. Акція символізує очищення нашої історичної пам'я­ ті, повернення до духовних цінностей» [2].

Як можна побачити з наведених рядків, акція «Чистий Сковорода» має достатньо високий ста­ тус у НаУКМА. Фактично з неї 15 жовтня і роз­ починаються всі урочистості.

Про «.Чистого Сковороду» окремо згадується й у «Календарі-довіднику НаУКМА» за 1999/ 2000 і 2002/03 навчальні роки. У випуску за 1999/2000 н. р. наводиться фото, яке зображує сам процес обмивання п'ятиметрового бронзо­ вого монумента, а поряд напис: «Студентська акція "чистий Сковорода", 15 жовтня 1998 р.» [3]. Випуск за 2002/03 и. р., розповідаючії про діяльність Спудейського братства НаУКМА, за­ значає, зокрема, таке: «Студентська громадська організація, що займається відродженням кращих українських традицій (Андріївські вечорниці, "ВЕЛИКДЕНЬ ДЛЯ ВСІХ", святкування Івана Купала) і традицій НаУКМА (акція "Чистий Ско­ ворода", поїздки в Крути)...» [4].

Як бачимо, університетський «Календар-до-відішк» розширює наше уявлення про значення пам'ятника Григорію Сковороді для відродженої Києво-Могилянської академії. Зокрема, стає ві­ домим, що його вшанування належить до тих традицій НаУКМА, якими опікується одна із сту­ дентських організацій.

Остання акція «Чистий Сковорода» була ви­ світлена київською пресою. Окремий нарис «Вмитий пам'ятник» їй присвятила Марина Ґон­ тар. У ньому вона підкреслює символічність оми­ вання монумента Григорія Сковороди. У статті відображено також і ставлення до дійства її без­ посередніх учасників - студентів НаУКМА: «Ми в такий спосіб очищуємо свої душі, прилучає­ мося до істини» [5]. Факт публікації про акцію «Чистий Сковорода» окреслив тенденцію її ви­ ходу за межі власне академічного життя.

Аби детальніше інтерпретувати наведені фа­ кти, введемо їх у ширший і відповідний смисло­ вий контекст, залучивши для цього необхідні приклади.

Передусім ми бачимо, що неабияку роль у вшануванні Григорія Сковороди відродженою

Академією відіграє встановлений йому пам'ят­ ник. Навіть більше того. В омиванні монумента найвидатнішому спудею рідної alma mater від дня її заснування і до сьогодні простежується мета­ фізичний зміст, який зближує цю дію за своєю природою з ритуалом. Так, саме з ритуалом, а не акцією.

Бо що таке пам'ятник за своєю первинною архаїчною суттю? Це - втілений у конкретній формі один із варіантів посередництва між сві­ том людей і трансцендентним, що в нашому кон­ тексті дорівнює Божественному і сакральному. Найбільш повно і гармонійно пам'ятник функ­ ціонує згідно зі своєю глибинною суттю в межах не секулярної, а традиційної культури. Скажімо, у традиції тибетського і монгольського буддиз­ му скульптури (у тому числі й монументальні) розглядаються як «штучні» переродження буддн [6]. Відомий дослідник тибетського буддизму Дж. Туччі вказував на те, що «малювати чи ро­ бити скульптуру означає викликати божествен­ ну присутність» [7].

Згідно з індуїстською традицією освячення форми божества або ж мурті у новому храмі роз­ починається із занурення статуї в холодну воду. Вважається, що після обмивання мурті та вико­ нання інших ритуальних дій у статую входить Божественний Дух. Невід'ємною частиною що­ денної релігійної практики в індуїзмі є обмиван­ ня мурті божества [8].

Відтак скульптура виступає тим образом, який відіграє надзвичайно важливу роль у процесі комунікації з трансцендентним. Тому й поводи­ тися з нею потрібно належним чином. Якраз об­ мивання і сприяє встановленню бажаного зв'яз­ ку. Не менш важливим обмивання виступає для відданих, зокрема, у сінто і більш близькому на­ шій культурі християнстві. У цих випадках об­ мивання розглядається скоріше в контексті сим­ волічної дії, покликаної допомогти людині до­ сягнути стану ритуальної чистоти. Взагалі міфо-логема води є однією з найдавніших і посідає ключову позицію в процесі спілкування людини зі світом сакрального [9].

Зміст оцінки акції «Чистий Сковорода» як її учасниками («Ми в такий спосіб очищуємо свої душі, прилучаємося до істини»), так і офіційним пресовим повідомленням Академії («Акція сим­ волізує очищення нашої історичної пам'яті, по­ вернення до духовних цінностей») містить семан­ тику, яка співвідноситься насамперед з релі­ гійними переживаннями людини. У такому разі близьким до нашого контексту буде визначення ритуалу Є. Торчиновим: «Під ритуалом ми буде­ мо розуміти сукупність тих певних актів, як мають сакральний зміст і спрямовані або на від­ творення того чи іншого глибинного переживан­ ня, або на його символічну репрезентацію» [10].

Те, що акція «Чистий Сковорода» відбуваєть­ ся саме 15 жовтня, або ж у день появи ідеї Києво-Могилянської академії на світ, не є випадковим фактом. Як і не є випадковим те, що в день кон-вокації (28 червня) голову бронзового Григорія Сковороди покриває бонет випускника, тепер уже НаУКМА [11]. Якщо 15 жовтня для Акаде­ мії виступає її первинним (можливо, навіть мі­ фічним) часом Оно, то 28 червня щороку покли­ кане ознаменувати її вдалу спробу відродження (як ми бачимо не тільки фізичного, а, що найго­ ловніше, справді духовного) після періоду три­ валого занепаду. Обидві дати позначають клю­ чові події річного циклу університетського жит­ тя. І в обох випадках пам'ятник Григорію Сково­ роді відіграє глибоко символічну роль. Цим підкреслюється спадкоємність сучасних студен­ тів стосовно свого видатного попередника—фак­ тично культурного героя, яка увінчується містич­ ною партиципацією. Відтак акт поминання Гри­ горія Сковороди набуває чітко окресленого сак­ рального змісту.

Перед тим як перейти до аналізу інших фак­ тів, хотілось би зупинитися ще на одному семан­ тичному поєднанні, а саме: пам'ятника Тарасові Шевченку («встановлений у 1939 р. до 125-річ-чя з дня народження поета (ск. М. Манізер, арх. Є. Левінсон») [12]) з Київським національ­ ним університетом ім. Тараса Шевченка. У цьо­ му випадку, на наш погляд, ми маємо справу із зовсім протилежною ситуацією. Вона є прикла­ дом свавілля секулярної свідомості і характери­ зується сутнісною підміною сакрального рівня на профанний. Важливим є те, що між «черво­ ним університетом» і Тарасом Шевченком (на відміну від Григорія Сковороди і Києво-Моги-лянської академії) не існує природного (онтоло­ гічного) зв'язку, бо він ніколи не навчався в його стінах. Але найголовніше, мабуть, полягає в тому, що почесне духовне ім'я українського пророка «червоний університет» отримав замість імені свого попереднього високого заступника Св. рів­ ноапостольного князя Володимира. До того ж па­ м'ятник Тарасові Шевченку було встановлено на місці пам'ятника Миколі І (1896 p.), зруйнова­ ного в роки громадянської війни. Саме ж указом Миколи І було відкрито Імператорський універ­ ситет Св. Володимира. Що це - випадковість чи свідома підміна?

У будь-якому разі пам'ятник Тарасові Шев­ ченку, як і сучасне духовне ім'я «червоного уні­ верситету», позбавлені тієї первісної символічної цілісності, яка властива пам'ятнику Григорію Сковороді та Києво-Могилянській академії. Тому й дивиться Тарас Шевченко зі свого постаменту на університет навпроти нього не відкрито, як Григорій Сковорода, а з-під лоба, немовби від­ чуваючи всю штучність наявної ситуації.

Зрозуміло, що в такому разі важко чекати по­ яви нового релігійного досвіду як з боку студент­ ства, так і викладачів. У кращому разі можна передбачити прояви державного культу, значною мірою формалізованого і відчуженого від доти­ ку до сакрального.

Наявність символічного зв'язку пам'ятника зі своїм університетом може свідчити й про існуван­ ня інших прикладів атмосфери тонкого виміру.

Знову звернемося до джерел, якими в нашо­ му випадку виступатимуть номери інформацій­ ного видання «Академічна панорама». Наведу найбільш показові висловлювання: «Духовна аура давньої Академії послідовно й ненастанно збагачується... Переконаний, тільки в універси­ теті можна створити живу атмосферу, в якій лю­ дина відчує свій талант, збагне єдино можливу "сродність" (за Сковородою) своєї душі до пев­ ного способу життя і до загальнолюдських цін­ ностей» [13], «Мабуть, тут особливий дух акаде­ мії, Божа благодать над землею» [14], «Сковоро­ да. Могилянка. Одне без одного не може існува­ ти в нашій свідомості, в нашому серці» (режисер театру ім. Леся Курбаса В. Кучинський) [15], «Саме тут, у Києво-Могнлянській академії, ви­ датний філософ навчався, ходив бруківками, мо­ лився в студентській церкві Благовіщення свя­ тої Богородиці... Я вірю, що енергія думки жива, вона залишається в атмосфері. Атмосфе­ ра Могилянки зберігає думки Григорія Сково­ роди» [16].

Нові свідоцтва не тільки додатково підтвер­ джують існування усвідомленого духовного зв'я­ зку Академії з Григорієм Сковородою. У них ще мовиться й про її особливу духовну ауру або ж атмосферу (навіть обраність), в появі якої дале­ ко не остання роль належить саме українському Сократу. Тут ми стикаємось із людським відчут­ тям здатності культурного феномену «акумулю­ вати і передавати інтенціональні енергії, пов'я­ зуючи світ емпіричний зі світом духовних суб­ станцій» [17].

Насправді прикладів стійкого і глибинного духовного зв'язку Академії з постаттю Григорія Сковороди набагато більше, ніж тих, які потра­ пили до нашого поля зору. І виник він, як і повин­ но бути у таких випадках, відразу ж та спонтан­ но, з перших днів відродженої Києво-Могилян-ської академії. У тепер вже далекому 1992 році одним із головних героїв вечора знайомств спудеїв першого набору був присутнім і Григорій Сковорода. Перша студентська наукова конференція була присвячена вивченню творчої спадщини Григорія Сковороди. А в першому томі «Наукових записок НаУКМА», який було підготовлено кафедрою філософії та релігієзнавства, у розділі «Історія української філософії» серед дев'яти статей чотири були присвячені вивченню феномену Григорія Сковороди [18].

Не зник інтерес до стилю мислення і способу життя Григорія Сковороди серед студентів НаУКМАі сьогодні. Наприклад, виконуючи письмову домашню роботу на тему: «Вчення філософа, яке я поділяю: pro і contra», 53 студенти факультету соціальних наук і технологій обрали вчення 32 різних філософів. За частотністю звернення перше місце посіли три філософи: Платон, Ніцше і Сковорода. Цей, як і згадані раніше випадки, ще раз наголошує на тому, що філософська спадщина і життєвий шлях Г. Сковороди для багатьох спудеїв виступають як ідеали.

Висновки

Зроблений аналіз, на наш погляд, підтвердив існування духовного (містичного) зв'язку між постаттю Григорія Сковороди і відродженою Києво-Могилянською академією у різних площинах. Виникнувши з перших же днів існування НаУКМА, він за десять років набув значного розвитку, що дає підстави вести мову про появу університетського ритуалу, зорієнтованого на наближення до свого первісного значення, і міфу. У такому разі ми маємо чи не найглибший онтологічний доказ справжнього відродження Академії. Окреслена особливість зв'язку також засвідчує ситуацію оновлення архаїчною (архетипічною) схемою свого духовного змісту або ж «зворотності релігійних позицій», яка означає, «що історія не може паралізувати спонтанність ієрофанії: у будь-який момент можливе більш повне розкриття сакрального» [19]. Відтак не виключено, що в нашому випадку ми якраз і маємо справу з тією ситуацією, в якій відбувається спонтанний процес звернення до живого і глибинного релігійного досвіду, не обумовленого жодною з наявних в Україні конфесій. Якщо ж узяти до уваги існуючий стан духовної і релігійної кризи в Україні, то окреслений зв'язок між постаттю Григорія Сковороди і відродженою Києво-Могилянською академією вказує на появу тенденції до її подолання. Такий вияв спротиву невпинній десакралізації світу містить потенційну здатність до появи нових і справді дієвих форм комунікації зі священним. Бо «для деяких релігійних свідомостей у кризовому стані завжди можливий історичний стрибок, який дозволяє їм досягнути нових духовних позицій, недосяжних іншими шляхами» [20].

За подальших сприятливих умов Григорій Сковорода для Києво-Могилянської академії може набути навіть статусу захисника (духовного або ж небесного патрона) [21]. Тоді як виявлення власного сакрального підґрунтя НаУКМА сприятиме перетворенню університету в справжній Храм українського духу і відродженню української культури на засадах, виплеканих у його стінах.

1. Див.: Степовик Д. Пам'ятник Г. Сковороді / Пам'ятки Києва (За матеріалами «Зводу пам'яток історії і культури м. Києва»),-К., 1998.-С. 88-89.

2. Пресове повідомлення. Національний університет «Кисво-Могилянська академія».- 2002.- Жовтень.

3. Календар-довідник. 1999-2000 навчальний рік. Національнийуніверситет «Києво-Могилянська академія».- К.,1999,- С 48.

4. Календар-довідник. 2002-2003 навчальний рік. Національнийуніверситет «Києво-Могилянська академія».- К.,1999.-С. 53.

5. Ґонтар Марина. Умытый памятник II Киевские ведомости.-2002.- 16 октября.- С. 15.

6. Источник мудрецов. Тибетско-монгольский терминологический словарь буддизма / Подг. текста, пер. и прим.Р. Е. Пубаева и Б. Д. Дандарона,- Улан-Удэ: Бурятскоекнижное издательство, 1968.- Парамита и мадхьямпка.-С.45.

7. Цит. за: Молодцова Е. П. Традиционные знания и современнаянаука о человеке.- М.: ТОО «Янус», 1996.- С. 19.

8. Див.: Каниткар В. П. (Хемант), Коул У. Оуэн. Индуизм /Пер. с англ. Е. Богдановой.- М.: ФАИР-ПРЕСС, 1989.-С. 23,35-36; Субрамуниясвами Садгуру Шивайя. Танец с Шивой. Современный катехизис индуизма. Пер. с англ.-К.: София, 1997.-С. 323, 701.

9. Докладніше про значення омивання, очищення і води врелігійному контексті див.: Drijvers Han J. W. Ablutions IThe Encyclopedia of Religion.-N. Y., L.: Collier MacmillanPublishers, 1987.- Vol. 1.- P. 9-13; Preston James J.Purification II The Encyclopedia of Religion. - N. Y., L.:Collier Macmillan Publishers, 1987.- Vol. 12,- P. 91-99;Rudhardt Jean. Water I The Encyclopedia of Religion.-N. Y, L.: Collier Macmillan Publishers, 1987.- Vol. 15.-P. 350-358.

10. Торчинов Е. А. Религии мира: Опыт запредельного: Психотехникаи трансперсональиые состояния. - СПб.: Центр «Петербургское востоковедение», 1998.- С. 67.

11. Академічна панорама.-2002.-Липень.-С. 1.

12. Северин С. Парк імені Т. Шевченка / Пам'ятки Киева (За матеріалами «Зводу пам'яток історії і культури м. Києва»).-К., 1998.-С. 145.

13. Брюховецький В. Ми вистраждали свій ідеал // Академічнапанорама.- 2002.- Червень.- С. 1.

14. Маньківський В. Еволюція для ДДП-шників // Цит. вид. -2002- Липень.- С 3.

15. Прес-центр НаУКМА. «Відкрий себе» // Цит. вид.- 2002.-Грудень.- С. 5.

16. Кадирова Л. «Відкрий себе» // Там само.

17. Пелипенко Α. Α., Яковенко И. Г. Культура как система.- М.:Языки русской культуры, 1998.- С. 52.

18. Див.: Наукові записки НаУКМА.- К., 1996.- T. 1. Філософіята релігієзнавство.- С 49-107.

19. Элиаде М. Шаманизм: архаические техники экстаза.- К.:София, 1998.- С. 12.

20. Там само.

21. Підстави, щоб зробити таке припущення, ми знаходимо як в історії православної церковної канонізації (див.: ФедотовГ. П. Собрание сочинений в 12 т. Т. 8: СвятыеДревней Руси / Сост., примеч. С. С. Бычков.- М.: Мартис,2000.-С. 11-15; 173-182), такі в класифікації комі в синто (див.: Накорчевский А. А. Синто.- СПб.: Петербургское востоковедение, 2000.- С. 107-108, 132-133).