Василь Еллан-Блакитний. Старовинний цілують рояль

Старовинний цілують рояль
Білі, тонко-стрункі рученята...
Сивий морок зловісно насовує в хату...
Серце стис невимовний, розпачливий жаль...
Заридати б тепер! Заридати,
Як ридає рояль...

Елегійний ноктюрн завмирає
У отруйнім екстазі кохання...
Тихі звуки і пестять, і ранять...
А байдужість солодка ляга, як гора,
На безсиле думок поривання.
Ах, цей вечір... Ця гра!..

Біографія

Твори

• Десь грають хвилі у танку
• Старовинний цілують рояль
• Червоні плями листу осіннього

Критика

• В житті горів... (До 90-річчя з дня народження Василя Еллана-Блакитного)
• Василь Михайлович Еллан-Блакитний: особливості еволюції світогляду та політична діяльність
• Рання публіцистика В. Блакитного