Михайль Семенко. Мій рейд у вічність - II

Слухайте шепіт хвої на хребтах
і гомін вікових віт.
Не можна затуляти сучасним
життям
життя тисячоліть.
Будьте вдячні вічності, що живе
в вас,
оживлюйте кожну
річ.
Коли знайдете в землі напівзгнилий
людини таз -
ви з людиною
віч-
на-
віч.
Не будьте мертвими археологами,
минуле не розкладайте
номенклатурою
механістичною!
Гляньте:
в гробниці лежить мумія фараона,
і біля неї - його
зубочистка.
Мільйонні когорти лежать кістяками
таких же футуристів, як
ми.
І вони будували "вічні" стіни і
брами
і в боротьбі лягли
грудьми.
А ви хочете зробити з людини якусь
платонівську ідею,
коли кожна людина - повна вічності
вщерть.
Мільйони сучасних і майбутніх людей -
мільйони людей
смерти.
Так не вмирає життя.
Так ми ідем у вічність.
Атлант-ель-стан,
Ніл-ель-стан -
зміняє наш
Дніпр-ель-стан.
От чому, коли і я вмру
покладіть зі мною вміст!
мою зубочистку
і мій
чемодан.