Михайль Семенко. Я — жертва погасаючого світу…
Я — жертва погасаючого світу.
Я — поранений звір.
Можливо, що прибув на аероліті
І кинув довкола зневажливий зір.
Дух мій
в захопленні можливостей футурних,
І в крові — безліч архаїчних атавіз.
Я — в пестінні хмарок пурпурних,
Я — скрізь.
Я ховаю в собі всі горіння й інстинкти,
Я — синтеза поетів і мрій.
Я пережив усі конфлікти,
І дивний на мені стрій.
І коли встануть всі звірі й люди,
І коли кинуться всі предки й вороги,-
Я розстебну свою закривавлені груди
І покажу, скільки в мене снаги!
І побачать міць синтетичну й могутню,
І попрохають крові на плями й сліди,-
Я віддам всю свою силу
за хвилю незабутню —
Я — вічний, сміливий і молодий!
І так скінчиться боротьба стосила,
І ледве потушать мої хвилі віки.
І я припаду до ніг женщини
і скажу їй: — Мила,
Дай мені відкусити шматочок
твоєї заголеної руки!
Твори
- Кохання
- Михайль Семенко: маловідома поезія
- Мій рейд у вічність - II
- Океан
- Осінь
- Море моєї душі
- Пастель
- П’єро кохає
- Я — жертва погасаючого світу…
Критика
- Корсунська Б.Л. Михайль Семенко
- Михайль Семенко та «Нова генерація»
- Поетична трикстеріада Михайля Семенка
- Михайль Семенко і «старокиївська міфологія»
- Анаграматизм та криптографія в ліриці Михайля Семенка
- «Понеділок вівторок…» 一 «Чорний квадрат» Михайля Семенка
- “...Що для мене Азія значить” (східні мотиви у творчості Михайля Семенка)
- Мотиви кохання в поезії Михайля Семенка