Михайль Семенко. Осінь
0
Поділитися:
Осінь похмура йде
Хмари дощі тумани
Осінь у серце веде
Смуток нежданий
Холод суне німий
В душу вповзає мла
Осінь серпанок густий
Ти принесла
Ради не дам собі
В серці моїм мовчання
Спогад ридає в журбі
Давнє кохання.
24. VIII. 1913. Київ
Твори
- Кохання
- Михайль Семенко: маловідома поезія
- Мій рейд у вічність - II
- Океан
- Осінь
- Море моєї душі
- Пастель
- П’єро кохає
- Я — жертва погасаючого світу…
Критика
- Корсунська Б.Л. Михайль Семенко
- Михайль Семенко та «Нова генерація»
- Поетична трикстеріада Михайля Семенка
- Михайль Семенко і «старокиївська міфологія»
- Анаграматизм та криптографія в ліриці Михайля Семенка
- «Понеділок вівторок…» 一 «Чорний квадрат» Михайля Семенка
- “...Що для мене Азія значить” (східні мотиви у творчості Михайля Семенка)
- Мотиви кохання в поезії Михайля Семенка
