Де беруться, як працюють і чим різняться гарні літери
«Де беруться, як працюють і чим різняться гарні літери»
«Так чудово чути свої думки і вихлюпувати їх у розводах туші »
Джон Ольсен, каліграф
Так звучала тема заключної лекції програми Форуму видавців від Миколи Ковальчука. Викладач Могилянської школи журналістики із захватом ділився зі слухачами базовою інформацією про історію типографії, походження літер, нюанси дизайну шрифтів та роботи сучасних каліграфів.
Вступ почався із пояснення двох типів зорового сприйняття інформації: фактичного, - картинки та асоціативного, - порівняння картинки з тим, що ми бачили раніше. Саме через різні типи перцепції, нам незручно дивитись фільм та читати субтитри водночас, адже важко концентруватися на обох каналах. З одного боку людина консервативна у плані нових шрифтів та знаків письма, ми в той же час набагато легше впізнаємо літери. Букви не повинні бути однаковими для нашого розуміння, їм достатньо схожості між собою. Це проявляється й у тому, що ми впізнаємо знаки, якщо вони вкладаються в наше особисте розуміння конвенції: раніше обумовлені значення літер. Зокрема, буква «А» походить від протосинайського ієрогліфа, що зображував голову бика,Алефа.
Далі Микола Ковальчук пояснював, що традиції друкарства разюче змінились після винайдення Йоганном Гутенбергом способу друкування рухомими літерами з металевим офсетом, який існував аж до кінця ХХ ст.. Набраний шрифт закріпляли або вставляли у металеву форму, фарбували, зверху поміщали аркуш паперу і затискали. Ніколя Жансон – один з перших типографів, створив повний комплект грецького шрифту, а кращим його твором вважається антіква (друкарських набірних шрифтів із зарубками – ред.)
Лектор радив до прочитання починаючим роботу зі шрифтами книгу Умберто Еко «Відсутність структури». У ній зібрані загальні проблеми, розмежування та визначення семіотики; Девіда Харріса «The Art of Calligraphy», - книга для бажаючих вивчати каліграфію, яка розповідає про історію розвитку рукописного шрифту,з наведеними детальними прикладами каліграфічних технік; та В.С. Мітченка «Естетика українського рукописного шрифту», в якій уміщено курс теорії та історії українського рукописного шрифту.
Наприкінці зустрічі М. Ковальчук коротко ознайомив слухачів із розробкою шрифтів та леттерінгом (графічний малюнок літер та знаків, складених у єдину стилістичну композицію – ред..) Відомими українськими каліграфами та дизайнерами шрифтів є Вікторія та Віталіна Лопухіни, http://vikavita.com; Eugene Spizh – київський типограф – каліграфіст, https://www.behance.net/spizh. Також лектор порадив сайти розробки леттерінгу та готових дизайнерських шрифтів : http://www.underware.nl, - творцями виступає голландська студія, яка працювала біля 5 років над створенням писаного шрифту, у якому кожна буква при друці відрізнялась від інших для максимальної правдоподібності із рукописними; https://www.behance.net/gallery/20110891/Kobzar-KS-Free-Font - безкоштовна платформа,з якої можна скачати шрифт базований на почерку Тараса Григоровича Шевченка; та https://www.myfonts.com, де можна знайти 14 тис. кириличних шрифтів.
Оля Річняк
