Звідки беруться хороші ідеї?
Відомий інноваційний мислитель Стівен Джонсон ділиться своїми уявленнями щодо питання: Звідки беруться хороші ідеї?
Впродовж останніх п'яти років я досліджував дуже цікаве питання: звідки беруться хороші ідеї? Думаю, ця проблема є цікавою практично для кожного з нас. Ми хочемо бути більш креативними, оригінальними. Ми хочемо, аби наші організації ставали дедалі сучаснішими.
Для вирішення даного завдання, я вирішив розглянути вплив оточення. За яких обставин здійснювались великі відкриття? Я виявив, що є певні шаблони, які щоразу повторюються і мають великий вплив на процес творчості. Один з них я назвав передчуттям уповільненої дії. Великі ідеї майже ніколи не приходять у моменти осяяння чи раптових поривів натхнення.
Найзначніші ідеї потребують ретельного обдумування і протягом довгого часу вони залишаються другорядними; їм треба два, три, часом десять чи двадцять років, аби в кінцевому рахунку принести вам успіх та користь. В основному виходить так, що завдяки декільком незначним здогадкам у висновку формується щось велике. Таке часто бувало в історії інновацій. А часом буває і так, що комусь належить лише частина ідеї.
Не можна залишити без уваги історію створення Всесвітньої павутини Тімоті-Бернесом-Лі. Над цим проектом він працював десять років. На перших етапах розробки, Лі не уявляв кінцевий образ свого задуму. Він почав з проекту, який можна назвати стороннім для остаточної ідеї - знайти спосіб організації данних. І тільки через десять років утворилось цілковите видіння, яке у кінцевому варіанті перетворилося на Всесвітню мережу.
Найчастіше саме так і народжуються ідеї. Для дозрівання їм необхідний інкубаційний період, і тривалий час ці ідеї проходять в стадії того ж таки передчуття. Варто відзначити, що на цьому етапі вони повинні зіштовхуватись один з одним. Думка в одній голові перетворюється на ідею зіткнувшись з думкою в іншій голові. Тому необхідно прокласти шлях, який дозволить думкам зустрітись. Саме тому звичайні кав'ярні в епоху Просвітлення або салони та виставки в епоху Модернізму перетворювались на двигуни креативності, створюючи простір, де ідеї змішувались та об'єднувались, утворюючи нові форми.
Коли ви дивитесь на проблему інновацій з цієї перспективи, ваші роздуми проливають світло на багаточисленні нещодавні дебати, свідками яких ви є, про те, що робить інтернет з нашим мозком? Чи згубно впливає на нас стиль життя, де людина постійно знаходиться на зв'язку і виконує багаторівневі завдання? Чи призводить це до поверховості ідей? Чи відходимо ми від глибокого, вдумливого, повільного читання? А я, знаєте, серйозний прихильник читання, але варто пам'ятати, що великим двигуном інновацій був історичний ріст кількості взаємодій з іншими людьми, а також можливість вільно обмінюватись ідеями, поєднуючи їх зі своїми і перетворюючи у щось зовсім нове.
Саме це мало великий творчий ефект протягом останніх 600-700 років.
А що відбулося в останні 15 років - це вже справжнє чудо. У нас з'явилось багато нових способів налаштування зв'язку, пошуку людей і ланок, яких бракувало для наших смислових ланцюжків, щоб добути інформацію, яка могла б підтвердити наші здогадки. Це істинний приклад того, що насправді джерелом гарних ідей є середовище, яке сприяє виникненню об'єднаного розуму.
© md-eksperiment.org
