Моя земля

Моя земля була тверда, немов бетон,
Коли хотів її порізати тевтон.

Моя земля була м’яка, як медяник,
Коли до неї мій отець в неволі ник.

Моя земля була слизька, неначе лід,
Коли ходив по ній багатий дармоїд.

Моя земля була легка, як змах крила,
Коли по ній моя матуся з поля йшла.

Моя земля була шорстка, немов кора,
Коли здихала в ній фашистська машкара.

Моя земля була пухка, як лист купав,
Коли на неї брат розстріляний упав.

Я молодий, але до щастя йшов здаля,
Мені свою снагу дала моя земля.

Вона не тільки кров, вона — мої слова,
Мій біль, мої думки, моя любов жива.

На неї схожим став я всім єством своїм,
І атомний мене не переколе грім.

Я з неї народивсь і нею стану знов,
Та дух мій збереже її жива любов.

1961