​Каменю – з каменю!

Каменю – з каменю!
Водо з води –
тишу задавнену –
там – розбуди!

Ноче, що в місяця!
Зоре з небес! –
Тут – нема місця
знати Тебе.

Слово, що з відчаю!
Крове, що тут!
Що тобі, дівчино,
висудив суд?

Боже! Довічно
меч правоти.
Що тобі, дівчино?..
Всі – без мети!

Туго, що з пам’яті –
слово з глибин! –
Вбив тебе намертво
постріл доби.