З дощем і сном з’єдналися Карпати!

З дощем і сном з’єдналися Карпати!
Немає дня — є тиша і печаль.
Немає нас — є ватра серед хати,
дощу умитість в серці і в очах!

Десь ліс росте, десь трави ходять,
десь голос є... далеко — не сягнеш!
Крізь нас проходить світу прохолода —
дощу русло, велике і сумне.