​Як небо — йде, як виростає хмара...

Як небо — йде, як виростає хмара,
як зримо станув тиші лет...
як гори — є... Рукою Гібралтара
далекий хтось напнув їх арбалет!

Як ліс — стоїть, як голубіє хвоя,
як річка б’є тугим крилом...
— Вода чи камінь — хто я?
Стою, і сам стаю лиш тлом!