Слово моє! Ти прозоре, як Осінь...
Слово моє! Ти прозоре, як Осінь.
Вірш прогляда через вірш.
Вода. Далечінь. Досвід.
Світло, мов спів—з-поза гір.
Світло, мов світу відлуння:
Погляд віків — через плече.
День молодий і юний,
ніколи не бачений ще!
На обрії... що там на обрії?
На обрії, ніби вві сні...
У спадок — крізь далеч історії—
мовлено слово мені.
