Григорій Чупринка. До схід сонця

Ще терпіння трошки, трошки —
Швидко іскри, смужки, стьожки
Розмережать небосхил;
Незабаром
Під серпанком
Злотом-жаром
Дивним ранком
На квітках заграє пил.

Тільки ж морок ночі зникне,
Тільки перший промінь бликне,
Наче смуга золота,—
Я прийду до тебе, мила,
Жди ж, голубко сизокрила,
Чарівнице молода!

Першим вільним прудкогонцем,
Ввесь облитий ясним сонцем,
Я до тебе прибіжу
І в веселім миготінні
Про нічні таємні тіні
Розкажу;

Розкажу про поривання,
Про нічні переживання,
Про погрози темних сил...
Ще ж терпіння трошки, трошки —
Швидко іскри, смужки, стьожки
Розмережать небосхил.