Біографія Григорія Чупринки

Біографія Григорія Чупринки

Григорій Авраамович Чупринка, або ж Грицько Чупринка, – український поет, культурний, військовий і політичний діяч, учасник боротьби за народовладдя на теренах Української Республіки і боротьби за її самостійність – народився 27 листопада 1879 року в сім'ї козаків (представників козачого стану) містечка Гоголів Остерського повіту Чернігівської губернії Російської імперії (тепер Київщина).

Грицько Чупринка – нащадок старовинних козацько-християнських родів регіону (сучасна Броварщина), представники яких жили тут щонайменше з часів Хмельниччини. У той час ці землі входили до складу Переяславського і Київського полків, одних з найдавніших полків Гетьманщини.

Навчався в Гоголівській народній школі, в Київській та Лубенській гімназіях.

Був ув'язнений за участь у революції 1905 року.

З 1910 постійно жив у Києві.

За перевороту 1917 року був козаком у полку Хмельницького. У 1919 керував повстанням проти більшовиків на Чернігівщині. Був співробітником «Української Хати».

23 червня 1921 заарештований київським губернським ЧК, 28 серпня 1921 засуджений до найвищої міри покарання — розстрілу.

Григорій Чупринка разом з Іваном Андрухом розстріляний 28 серпня 1921 року як члени київського Всеукраїнського центрального повстанського комітету.

У 1996 реабілітований рішенням Київської обласної прокуратури.

Григорій Чупринка був настільки популярною людиною серед українців та українського руху, що навіть генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич узяв собі за підпільний псевдонім його прізвище («Тарас Чупринка»).

Чупринка автор збірок лірики: «Огнецвіт», «Метеор», «Ураган» (1910). «Сон-трава», «Білий гарт» (1911), «Контрасти» (1912), поеми «Лицар-Сам» (1913), а також літературно-критичних статей та рецензій.

Григорій тяжів до авангардизму, був добре обізнаний з російським символізмом. Поезії перших років творчості позначені перевагою традиційних громадських мотивів. Опісля в нього були помітні зацікавлення модернізмом з мотивами «безутішної самоти». А з початком революції 1917 в його творчості знову стали переважати громадські настрої. Особливу увагу в поезії Чупринки привертають ритміка та звукопис.

Найповніше видання «Твори Г. Чупринки» вийшло у 1926 в Празі за редакцією Павла Богацького.

Біографія

Твори

Критика


Читайте также