Ми знайшли найдавніше доісторичне мистецтво – відбитки рук дітей
Автори: Метью Роберт Беннет, професор екологічних та географічних наук Борнмутського університету, та Селлі Крістін Рейнолдз, провідна наукова дослідниця палеоекології гомінін Борнмутського університету.
Скам'янілі сліди, а рідше – відбитки рук, можна знайти по всьому світу; залишені людьми, які займалися своїми повсякденними справами, завдяки дивовижним актам геологічного зберігання. В ході нового дослідження, наша міжнародна команда виявила стародавні сліди рук і ніг, залишені дітьми високо на Тибетському плато.
Команда стверджує, що ці сліди є найдавнішим прикладом парієтального мистецтва. Парієтальне мистецтво – це зображення, малюнки та гравюри на скелястих поверхнях – те, що можна знайти в печері, хоча тибетські сліди не в печері.
Вапняк, на якому були відбиті сліди, датується приблизно 169 000-226 000 років тому. Тому це місце, можливо, є найдавнішим відомим на сьогодні прикладом цього виду мистецтва у світі. Сліди можуть бути найдавнішими доказами проживання людей та інших представників роду Homo (гомінін) на високому Тибетському плато. Це відкриття також доповнює дослідження, яке визнає дітей одними з найдавніших митців.
Відбитки рук часто зустрічаються в доісторичних печерах. Зазвичай руку використовували в якості трафарету, наносячи пігмент навколо долоні. Печери у Сулавесі, Індонезії або в Ель-Кастильйо, в Іспанії, мають декілька яскравих прикладів і є найдавнішими з відомих на сьогоднішній день.
У Кесангі, високо на Тибетському плато, наша команда на чолі з Девідом Чжаном з Гуанчжоуського університету виявила відбитки рук і ніг, які збереглися в травертині з термального джерела. Травертин – це прісноводний вапняк, який нині часто використовується як плитка для ванної кімнати. В нашому випадку травертин осідає з гарячих джерел, що підтримуються геотермальним теплом. Вапняний наліт, який накопичується на стінках вашого чайника, є аналогією цього явища. Коли травертин м’який, на ньому можна залишити відбиток, який після застигання перетворюється на камінь.
П’ять відбитків рук і ніг, схоже, були дбайливо зроблені двома дітьми, якщо судити з розмірів. Відбитки, ймовірно, були залишені не під час звичайної прогулянки, а навмисно. Дитині, яка залишила відбитки ніг, було близько семи років, а інша, яка зробила відбитки рук, була трохи старше, у віці дванадцяти років. Оцінки віку засновані на розмірі слідів, з посиланням на сучасні криві зростання, розроблені Всесвітньою організацією охорони здоров’я.
Ми не знаємо, чи діти просто гралися в багнюці в той час, поки інші члени групи брали воду з гарячого джерела. Проте наша команда дослідників стверджує, що діти створили витвір мистецтва (або доісторичне графіті, якщо так вам більш до вподоби).
Наша команда датувала травертин, користуючись радіометричним методом на основі розпаду урану, знайденого у вапняку. Вік вражаючий: осадова порода датується приблизно 169 000-226 000 роками тому. Це повертає нас до часів середнього плейстоцену (середини льодовикового періоду) і доводить існування найдавніших людей (або їх прямих предків) на Тибетському плато. Це досить неймовірно, якщо врахувати велику висоту; Кесанг знаходиться на висоті понад 4200 метрів, і тут було б холодно навіть протягом міжльодовикового періоду. Вік також робить його найдавнішим зразком парієтального мистецтва у світі.
Чи були діти нашого виду, Homosapiens, чи членами іншого вимерлого архаїчного виду людини? На місці немає нічого, що дозволило б вирішити це питання. Можливо, вони були загадковою групою архаїчних людей, яких називають денисівські люди, враховуючи нещодавні знахідки скелетів цього виду на плато.
Чи слід розглядати ці відбитки рук як мистецтво? Хоча відповідь на це питання залежить від визначення поняття мистецтво, та відбитки були зроблені навмисно і мають чітку композицію. Що б не представляли ці скромні сліди, вони викликають яскраві образи життя дітей в горах, які насолоджуються часом творчої гри.
Стаття вперше була опублікована англійською мовою під назвою «We discovered the earliest prehistoric art is hand prints made by children» в журналі «The Conversation» 24 вересня 2021 р.
Переклали студенти групи 22п Факультету іноземної філології Національного університету імені М.П. Драгоманова.
