Що робити, коли опускаються руки?

За останній тиждень ми пережили стільки емоцій, скільки, часом, не випадає за все життя. Настрої постійно змінюються.

Якщо ви подумали, що все пропало – вам стало страшно. Але потім звитяга воїнів підштовхнула до думки: я ними пишаюся, і ви пережили гордість. Потім з’явилася інформація про сили стримування, і ви запанікували: ядерна війна. Але потім побачили, як росіяни б’ються за дельфіна в ІКЕА, і подумки прокричали: боже, яке кончене.

У голові все пов’язано: думка провокує стан, який посилює думку, яка посилює стан і так далі. Слизькі думки «Все пропало» «Ми не встоїмо» «Що зі мною буде» добре липнуть до втомленої свідомості. Ви маєте розуміти, що свідомості необхідно багато енергії, аби подолати стан відчаю. І ось як ви можете собі допомогти:

• Не сваріть себе, якщо раптом з’ясуєте, що сили закінчилися, а на кожну зіницю підвісили гирю, що на тіло навалилася токсична втома. Токсична, тому що: «Як я можу зараз відпочивати?».
• Треба відпочивати. Не вилежувати боки на дивані перед телевізором з їжею. Але спати та їсти – треба. Під гарячим душем постояти, якщо є змога – треба. З рідними поговорити – треба. Це вітамінки. Які підсилюють свідомість. За стійку бойову психіку слизьким думкам зачепитися складніше. Але за ослаблену – запросто.
• Розділяйте себе та думку: не я пропав (-ла), а я ДУМАЮ, що я пропав (-ла). Коли ви розумієте, що ви думаєте, з цим вже можна працювати, змінюючи спосіб мислення.
• Сон. Якщо ви колись були у відчаї ввечері, але потім засинали, вранці ситуація вже не здавалася такою страшною.

Бережіть голову. Слава Україні!