Як діє зарин

Зарин - це фосфорорганічна нервово-паралітична речовина. Найчастіше він проявляється як нервово-паралітичний газ, але може змішується з водою, тому також можливе проковтування зараженої ним їжі/води або при контакті рідини зі шкірою. Вплив навіть невеликої кількості зарину може бути фатальним, проте існують методи лікування, які можуть запобігти необоротним неврологічним пошкодженням і смерті.

Що таке зарин?

Зарин - це штучна хімічна речовина з формулою [(CH 3 ) 2 CHO] CH 3 P (O) F. Він був розроблений в 1938 німецькими дослідниками з IG Farben для використання як пестицид. Зарін отримав свою назву від своїх першовідкривачів: Шрадера, Амброса, Ріттера та Ван дер Лінде. Як зброя масової поразки і хімічна зброя зарин позначений в НАТО позначенням GB. В Російській армії має позначення Р-35 (рецептура 35).Виробництво та зберігання зарину було заборонено Конвенцією про хімічну зброю 1993 року.

Чистий зарин не має кольору, запаху та смаку. Він важчий за повітря, тому пари зарину опускаються в низини або в нижню частину кімнати. Хімічна речовина випаровується на повітрі та легко змішується з водою. Одяг поглинає зарин та його суміші, які можуть поширюватися, якщо забруднений одяг не зняти.

Важливо розуміти, що ви можете вижити при впливі низької концентрації зарину, тому не панікуйте при можливості звертаєтесь за медичною допомогою. Якщо ви потрапили під початковий вплив газу, у вас може бути від кількох хвилин до декількох годин, щоб усунути наслідки. У той же час не думайте, що вам пощастило лише тому, що ви пережили початкову дію. Оскільки реакція на організм може бути не раптова, тому важливо невідкладно звернутися за медичною допомогою.

Як працює зарин

Зарин є нервово-паралітичним агентом, а це означає, що він заважає нормальній передачі сигналів між нервовими клітинами. Він діє майже так само, як фосфорорганічні інсектициди, блокуючи нервові закінчення, дозволяючи м'язам перестати скорочуватися. Смерть може наступити, коли м'язи, що контролюють дихання, стають неефективними, викликаючи ядуху.

Зарин діє шляхом інгібування ферменту ацетилхолінестерази. Зазвичай цей білок розщеплює ацетилхолін, що вивільняється у синаптичній щілині. Ацетилхолін активує нервові волокна, що змушують м'язи скорочуватися. Якщо нейротрансмітер не видалено, м'язи не розслаблюються. Зарин утворює ковалентний зв'язок із залишком серину в активному центрі молекули холінестерази, що робить його нездатним зв'язуватися з ацетилхоліном.

Симптоми впливу зарину

Симптоми залежать від шляху та інтенсивності дії. Смертельна доза поступово перевищує дозу, що спричиняє незначні симптоми. Наприклад, вдихання зарину у вкрай низькій концентрації може спричинити нежить, а дещо більша доза може призвести до втрати працездатності та смерті. Початок симптомів залежить від дози, зазвичай, протягом декількох хвилин або годин після дії. Симптоми включають:

• Нежить
• Сльозяться очі
• Маленькі, точкові зіниці
• Біль в очах
• Затуманений зір
• Слинотеча і надмірне потовиділення
• Кашель
• Стиснення в грудях
• Прискорене дихання
• Діарея
• Нудота, блювота та/або біль у животі
• Збільшення частоти сечовипускання
• Спантеличеність
• Сонливість
• Слабкість
• Головний біль
• Повільний або прискорений пульс
• Низький або високий кров'яний тиск

Якщо антидот не призначений, симптоми можуть перейти в судоми, дихальну недостатність та смерть.

Захист

Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — терміново зверніться до лікаря.

Дієвим захистом для обличчя, очей та легень від зарину, є фільтрувальний протигаз. Для уникнення сорбції зарину на одязі необхідно використовувати захисні костюми. При потраплянні зарину на шкіру або одяг слід якомога швидше нейтралізувати його, використовуючи індивідуальні протихімічні пакети.

У разі появи симптомів отруєння зарином треба одразу ввести підшкірно або внутрішньом'язово розчини атропіну, афіну чи будаксиму. Введений не пізніше, ніж за 10 хвилин після ураження, засіб здатен нейтралізувати летальну дозу. За потреби можна провести штучне дихання (лише у випадку, коли той хто реанімує сам не піддавався впливу газу).

Для знезараження предметів, приміщень та одягу придатними є водні розчини лугів, аміаку, пероксиду водню, а також розчин гідроксиламіну у слабко-лужному середовищі.

Найкращий захист від зарину — уникати отрути.

Наскільки це можливо, треба залишити заражену ділянку території. Якщо це не вдається, можна спробувати зменшити проникність зарину в приміщення закривши вентиляцію назовні й ущільнивши шпарини під дверима та навколо вікон мокрими рушниками.

Зарин щільніший за повітря і осідає на низьких ділянках біля землі. Треба шукати узвишшя у разі нападу.

Рідкий зарин на шкірі можна одразу витерти чи промити, щоби запобігти його поглинанню.

Не вживати їжу та не пити воду, що піддавалася впливу зарину

Лікування постраждалих від зарину

Хоча зарин може вбити і завдати непоправних збитків, люди, які постраждали від легкого впливу, зазвичай повністю одужують при негайному лікуванні. Перша і найважливіша дія – це виведення зарину з організму. Антидоти до зарину включають атропін, біпериден та пралідоксим. Лікування найбільш ефективне, якщо проводиться негайно, але може бути ефективним навіть, якщо між впливом і лікуванням проходить деякий час (від лічених хвилин до кількох годин). Як тільки хімічний агент нейтралізований, необхідно звернутися за медичною допомогою.

Що робити, якщо ви зазнали впливу зарину

Не проводьте реанімацію «рот в рот» людині, яка зазнала впливу зарину, оскільки рятувальник також може бути отруєний. Якщо ви вважаєте, що зазнали впливу заринового газу або забруднених зарином продуктів харчування, води або одягу, важливо звернутися за професійною медичною допомогою. Промити відкриті очі водою. Очистіть відкриті ділянки шкіри водою із милом. Якщо у вас є доступ до захисної респіраторної маски, затримайте дихання, допоки не зможете закріпити маску. Екстренні ін'єкції зазвичай використовуються тільки при виявленні симптомів серйозного впливу або ураження зарином. Якщо у вас є доступ до ін’єкційних препаратів, переконайтеся, що ви розумієте, коли їх варто використовувати а коли краще уникнути самолікування і звернутися за кваліфікованою допомогою, якщо це можливо, оскільки ті речовини, які використовуються для лікування від ураження зарином, пов'язаніз власними ризиками.

Ключові висновки: про зарин

Зарин – це фосфорорганічний нервово-паралітичний газ – різновид хімічної зброї.

Цей газ розчиняється у воді, тому зарин може потрапляти в їжу або рідини, а також у повітря.

Зарин діє як пестицид. Він пригнічує ацетилхолінестеразу, запобігаючи розслабленню м'язів.

Незважаючи на те, що зарин може бути смертельним, при помірному впливі можна вижити. У разі контакту відійти від нервово-паралітичного агента, зняти весь одяг та очистити шкіру водою з милом. Після цього обов'язково зверніться по невідкладну медичну допомогу.