«Варта у грі» Наталії Матолінець
Якщо шукаєте чогось чарівно-магічного, та ще й про Україну, тоді вам точно варто звернути увагу на серію Наталії Матолінець «Варта у грі». Головну персонажку цієї оповіді звати Варта Тарновецька, вона ж Аґата, або Ґатка. Варта — темна чаклунка, котра мешкає у Львові. Спойлер: так, Львова в книжці багато. Описаний у книзі світ мало чим відрізняється від нашого, окрім того, що поруч зі звичайними людьми живуть-поживають темні та світлі чаклуни, алхіміки і відьми. У кожної з цих груп є власна спільнота і, що цілком закономірно, ці спільноти часом гризуться між собою. А надто молодь, у якої кров ще закипає від сили, переданої їм батьками.
Однак, усі суперечки та непорозуміння молоді маги, алхіміки та відьми мусять відкласти на потім, бо ж цьогоріч у Львові має відбутися легендарна Гра, котра буває лише раз на сто років. За результатами цієї гри визначається більшість у Конгломераті — головному органу влади, що об’єднує в собі представників від фракцій різних країн.
Спершу Гра чаклунку Варту мало цікавить, однак, сама того не бажаючи, вона опиняється у самому вихорі подій, добровільно-примусово починаючи допомагати дивакуватому чеху на ім’я Златан.
Для мене «Варта у грі» стала чимось на кшталт «Гаррі Поттера» для дорослих. Тут тобі і загадковий Демон, і постійний квест та пошуки не-скажу-чого, і зрадники і несподівані союзники. Проте, все ж варто зауважити, що книжка підійде не всім. Події у «Варті» розвиваються дуже стрімко, часом не встигаєш встежити за всім, що відбувається. Окрім того, тут дуже багато другорядних персонажів, які, до всього, ще й мають по два імені кожен — звичайне людське і магічне. Для зручності наприкінці додали перелік з поясненнями хто є хто, але іноді навіть він не рятував. Але тут для мене є й плюс: навіть під час повторного прочитання я знаходила маленькі підказки/хлібні крихти, розкидані по тексту, яких не помітила першого разу саме через шалений темп оповіді.
«Варта у грі» — це лише перша частина трилогії про пригоди Варти і Златана. Це цілком завершена історія з логічним фіналом, проте в неї є пряме продовження — «Артефакти Праги» та «Кров Будапешта». Події двох наступних частин перенесуть нас відповідно до Праги і Будапешта. Я однозначно раджу «Варту у грі» тим, хто любить міське фентезі. Спершу кількість персонажів та швидкість розгортання подій може приголомшувати, але насправді історія варта того, щоб переступити цей поріг звикання.
Бібліотека-філія № 8 для дорослих м. Черкаси
Про цикл дізналася від бібліотеки-філії № 8 для дорослих м. Черкаси. Мені щастить отримувати у цій бібліотеці рекомендації, що на 100 % співпадають з моїм бажанням почитати, а що перед закладом невеликий сквер, то читання стає ближчим до природи. Кава, книга, зелень дерев допомагають черпнути грам спокою у буремному 22-му році.
Ганна Литвиненко, перекладачка
