У близької людини ПТСР. Що можна, а що не можна робити?
Що робити, а що не варто, коли у близької людини ПТСР (посттравматичний стресовий розлад)?
Жити з ПТСР доволі складно — ніколи не знаєш, в який момент, за яких обставин і в якій формі проявляться симптоми. У більшості випадків їх запускають внутрішні і зовнішні чинники, які називають тригерами.
Тригери можуть бути внутрішніми і зовнішніми. Внутрішні тригери — це те, що ми відчуваємо всередині: думки, емоції і тілесні відчуття (як у момент травматичної події). Зовнішні тригери — це ситуації, люди або місця, які нагадують про травматичну подію (до прикладу, певні слова, звуки, локації тощо).
Як зменшити ризики впливу тригерів?
- не створюйте ситуацій, в яких можливе виникнення тригерів;
- обмежуйте перебування в місцях скупчення людей без потреби;
- уникайте різких звуків, які можуть нагадувати травматичну подію (музичні іграшки, рінгтони тощо);
- не створюйте гучних звуків;
- зведіть до мінімуму несподіванки;
- не торкайтеся тіла людини і не обіймайте її без дозволу.
Чого не варто робити, якщо в людини ПТСР?
- Просити розповісти про травматичний досвід. Людям із ПТСР може бути складно говорити, до того ж це може спричинити ретравматизацію.
- Знецінювати пережитий досвід.
- Героїзувати.
- Вимагати (або просити), щоби людина опанувала себе — це не в межах її можливостей.
- Звинувачувати і дорікати їй через те, як саме вона реагує та проявляє емоції.
- Підтримувати уникання наявних психологічних і фізичних симптомів.
- Говорити, що ви знаєте і розумієте, що вона відчуває.
- Говорити, що їй пощастило вижити. Люди, котрі пережили травматичні події, часто не почуваються щасливими.
- Говорити, що час припинити поводитися, як на війні.
- Говорити, що час лікує.
- Різко змінювати плани.
Як підтримати людину з ПТСР?
Подбайте про її базові потреби: приготуйте їсти, візьміть на себе інші побутові справи.
- Допоможіть знайти контакти спеціалістів, організацій і груп підтримки.
- Пропонуйте підтримку і тепло. Будьте виваженими, дбайливими, обережними.
- Не знецінюйте і не будьте аж надто вимогливими.
- Коли людина наважиться говорити, може статися, що вона захоче говорити про травматичну подію знову та знову. Дайте можливість поговорити стільки разів, скільки їй потрібно.
- Робіть разом звичайні рутинні справи.
- Говоріть про майбутнє та будуйте спільні плани. Це може допомогти протистояти поширеній думці людей із ПТСР, що їхнє майбутнє приречене.
- Уникайте наркотиків, алкоголю і куріння вдома та у вашому оточенні.
- Якщо стан людини дуже важкий, не залишайте її на самоті.
