Туряниця Юліанна

Коли він тікав від вибухів, 

То встиг забрати тільки старі кеди, 

Теплу куртку, штани й потерту майку, 

А ви і далі нийте, що у вас немає інстаграму,

Бо скоро візьмете до рук балалайку.

Коли вона ховала під грудьми дитину, 

Щоб її не зачепило уламками від снарядів, 

То думала лиш, про те, як їм врятуватися, 

А ви і далі жалійтеся, що не зможете пити колу, 

Поки наші люди від ваших солдатів будуть ховатися.

Коли вони засинали під канонаду,

Розповідали сину, що скоро все буде добре, 

Й за вікном не будуть лунати гармати

А ви і далі бідкайтесь, бо де ж тепер взяти нові брендові речі

Поки наші воїни через вашу дурість будуть помирати 

Коли ми звільнимось з вашого полону, 

А це, повірте, буде вже зовсім скоро, 

Ми станем вільні, незламні і єдині, 

А ви так далі й залишитесь рабами, 

Звикайте повзати на колінах й моліться Богу в лихій годині. 

(та вас нічого вже не врятує)

 

Умови конкурсу та призи



Читайте також: 

Короткі вірші відомих поетів

Сучасні вірші про війну в Україні

Вірші про Україну, які проймають до сліз

 

Читати також


Вибір читачів
up