Топові відео про мистецтво. Добірка за тиждень. 21.05.2023
Вероніка Рупенталь зібрала для вас найцікавіші відео про культуру та мистецтво за тиждень. Корисний і розважальний контент для вашого відпочинку. Приємного перегляду!
Як кумири дитинства стали російськими пропагандистами
Стівен Сігал, Жерар Депадрьє та інші - колись хороші та навіть культові актори, які на сьогоднішній день продали себе росії та стали трансляторами її наративів. Говоримо про їх творчий та політичний шлях і намагаємось розібратись - яким чином вони опинились на самому дні.
Українські фільми про війну
Віталй Гордієнко проаналізував, якою ми бачимо війну крізь призму нашого кінематографу. Як ми репрезентуємо свою армію в цій сфері культури та чи допоможе нам приклад США? Розбираємось у відео.
20:23. Другий випуск
Наш сміх на континентах всіх. Гумор українських діаспор | Ростислав Семків
П'ята розповідь літературознавця Ростислава Семківа з циклу «Український сміх», записана для проєкту «Тижня» «Skovoroda auditorium». Говоримо про розвиток комічного в другій половині ХХ сторіччя поза материковою Україною. Антирадянська сатира, появи якої прагнули діаспоряни, не поспішала з’являтися – її повсякчас поглинали або гумор, або бурлеск зразка Івана Котляревського. Численні гумористи, що проявилися в діаспорі, починаючи з 50-тих, як Іван Евентуальний, Зоя Когут і Микола Понеділок та інші, не переходять межі «вихованого» гумору. Втім, ці автори були чи не найбільш популярними на еміграції. Дві сатиричні поеми постають у повнішому насвітленні: «Сталін у пеклі» Василя Онуфрієнка та «Антон Біда – герой труда» Івана Багряного. Щоправда, в першій з них сатиричний імпульс погашає карнавальний настрій, бурлеск. Проте другу поему цілком можна вважати зразком української еміграційної сатири. Цілісний сатиричний простір витворює журнал «Лис Микита», що існував від 1950-го до 1990-го року. Це одна із найбільш яскравих сторінок українських гумору та сатири за кордоном.
Крок назад і два вперед: культурна дипломатія в проекціях майбутнього
Про культурну дипломатію Ірина Славінська та Євгенія Нестерович говорили в рамках літературної програми Coffee, Books & Vintage Festival. Дізнавайтеся із запису розмови про фокус культурної дипломатії і те, чим вона може допомогти саме зараз, про роботу з історичною пам'яттю та діяльність громадської організації «Пост Беллум-Україна».
Сучасне мистецтво, «Памфір», «Люксембург, Люксембург» | Ляна Мицько | ЯЗВА ПОДКАСТ 2.22
«Симфонія Криму. Повернення» – концерт на Суспільне Культура
«Симфонія Криму. Повернення» – проєкт зі симфонічної музики кримськотатарської композиторки Ельвіри Емір на поезію одного з найвидатніших польських поетів Адама Міцкевича (у перекладі Максима Рильського). Проєкт покликаний не тільки познайомити аудиторію з кримськотатарською академічною симфонічною музикою високого ґатунку, але й підкреслити єдність країни, відкрити двері до недоступних сьогодні, через тимчасову окупацію Криму РФ, - культурних скарбів півострова. «Симфонія Криму. Повернення» також має візуальну частину, яка акцентує на ключових подіях життя кримськотатарського народу за останні більш як 200 років. У проєкті взяли участь: Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України, під орудою Ділявер та Олександр Рудько – автор ідеї, виконавець (художнє слово).
«Зараз будуть слухати українською хоч цілий концерт за кордоном» — інтерв'ю з Krapka;KOMA
5 травня у Ліверпулі, місті-господарі 67-го Пісенного конкурсу, відкрилася фан-зона Євробачення — Містечко Євробачення. На одній сцені разом зі світовими поп-зірками виступив український музичний гурт Krapka;KOMA. Учасниці дуету стали частиною перфомансу Welcome to Eurotopia («Ласкаво просимо до Євротопії»), створеного у співпраці з ліверпульськими музикантами, серед яких: Наталі Маккул, Stealing Sheep та Helleroid. Про шлях від створення дуету до наймасштабнішого виступу на EuroVillage у програмі «Культурний інстинкт» говорили з учасницями гурту Krapka;KOMA — Альоною Коваленко та Іриною Лобанок.
Як музей тоталітаризму в Херсоні пережив російську окупацію
Віталію Трибушному 75 років. Він лікар-психіатр на пенсії, фанат The Beatles і засновник приватного музею тоталітаризму. Віталій почав займатися декомунізацією тоді, коли це ще не було мейнстрімом і поза законом.
Фільм «Голос Криму. Наріман Джелял»
18 травня 2023 року – в День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – кримськотатарський політик та активіст, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял уже 622 дні перебуває у російській в’язниці в окупованому Криму. «Лабораторія журналістики суспільного інтересу» у партнерстві з «КримSOS» презентує прем’єру документального фільму «Голос Криму. Наріман Джелял», який розповідає історію ув'язненого Нарімана Джеляла. Наріман був одним з небагатьох голосів Криму, завдяки якому ми дізнавалися правду про життя на тимчасово окупованому півострові. Окупаційна влада затримала його за надуманими звинуваченнями восени 2021 року після участі Нарімана у саміті Кримської платформи в Києві. У вересні цього року так званий суд окупаційної влади в Криму виніс вирок у справі Нарімана Джеляла. Його засудили до 17 років ув’язнення. Дружина Левіза, друзі та активісти національного кримськотатарського руху, журналісти, політики Ільмі Умеров та Рефат Чубаров та лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв розповідають історію Нарімана Джеляла. А також сам Наріман говорить про своє у листах до близьких. Листах – сповнених надії, настанов жити та продовжувати боротьбу з окупаційною владою за право на гідне вільне життя у вільному Криму. Фільм «Голос Криму. Наріман Джелял» – це історія спротиву, який триває уже 9 років. Спротиву, який окупанти не змогли зупинити навіть, кинувши за грати та катуючи. Режисерка фільму – Анна Цигима. Продюсерка фільму – Наталка Гуменюк.
