Янушок Максим. Вчитель, який змінив моє життя
Під позивним «Чорний» ховалася світла душа…
«Сидів за четвертою партою і не виконував домашніх завдань, дивився своїми чіткими темними очима й злегка усміхався, ніби заглядав у майбуття», - таким залишився в пам’яті вчителів рідної школи.
А для мене – брат, який мав МЕТУ – стати на захист своєї країни – України. Роман уперто, безкомпромісно готував себе до найстрашнішого - до війни. Чи можна підготуватися до цього? Не знаю. Але Він працював над своєю силою волі, відточував свою майстерність володіння зброєю, тренував кожен м,яз, бігаючи на довгі дистанції у важезному бронежилеті.
- Чому не відпочинеш? – запитував я Його.
- А як же я потім витримаю, вистою у складній ситуації? – спокійно відповідав Він.
Зусилля й наполегливість привели Його до розвідників. Тепер я мало що прол Нього знав, а Роман уже керував групою розвідників, які Йому, Чорному, довіряли, як брату.
Він мріяв: « Збудую для своїх дітей таку Україну, в якій сам хотів би жити». І ріс в моїх очах, Його слова западали мені в душу й змінювали моє ставлення до щоденності. Ніколи вже не буду байдужим і бездіяльним. Бо Роман таким не був.
Підступна міна поставила крапку у Його молодому житті. Невимовний біль і порожнеча. Та за свої 25 Він устиг більше, ніж більшість за все життя.
Цього року на городі бабусі Чорного виріс такий високий соняшник, якого ніколи не бачили в нашому селі. Я чомусь упевнений, що це символ величі Романа, його життєвих звершень і надій.
Спасибі Тобі, мій Учителю! Ти мало говорив, але твої вчинки, вибір, шлях переконали мене в одному: Україна починається з кожного знас, маленьких, тихих кроків, які стануть ПОДВИГОМ, якщо ти, як Чорний, захищатимеш те, у що віриш.
Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»
