Біографія Лімана Френка Баума
Ліман Френк Баум – американський дитячий письменник, автор серії казок про країну Оз – народився 15 травня 1856 року в Читтенанго (штат Нью-Йорк) в родині заможного бізнесмена-нафтовика.
Френк Баум ріс слабкою і мрійливою дитиною. Хворе серце змалечку позбавило його більшості звичайних розваг. Натомість хлопчик багато читав. Серед улюблених книжок свого дитинства він згодом називав твори Ч. Дікенса та казки, до яких, проте, ставився доволі критично: малому Френкові так не подобалися відьми, ґобліни й інші страхіття, що він вирішив колись створити власну казку.
Отримав домашню початкову освіту, навчався у військовій академії, звідки втік додому. Писати та друкуватися (на власному верстаті, подарованому йому батьком) почав рано. У 17 років заснував власний бізнес – торгівлю колекційними поштовими марками і випуск журналу «Філателіст». Захоплення сценою довело його до банкрутства, тож довелося ненадовго стати клерком. 20-річний Баум став вирощувати елітних курей і видавав фаховий журнал «Записки птахівника».
Першу книгу «Спарювання, розведення, утримання й адміністрування різновидів птиці гамбурзької породи» Баум написав у 36-річному віці – вже після того, як батько побудував йому власний театр, де Френк успішно виступав як директор, драматург, режисер і актор. Театр був рентабельним, але вщент згорів разом з усім майном.
Казка поволі зріла в його душі, наче перлина в мушлі. Діти – четверо власних синів, їхні друзі та знайомі – завжди були від нього у захваті. Ще б пак! Адже Баум знав стільки чудових історій! У 1888–1890 він тримав у місті Абердіні, що у Південній Дакоті, універсальну крамницю, де продавалися товари для дому, іграшки та різноманітні солодощі. Коли завершувалися шкільні заняття, місцеві діти збігалися до крамниці, щоб, купивши цукерок або морозива, послухати на додаток чудові історії пана Баума про зачаровані королівстваі далекі краї. Дітлахи навіть зупиняли його просто на вулиці з проханням «що-небудь розповісти».
Синам Баума подобалися «Вірші Матусі Гуски», веселі нісенітниці про мишку, що вибралася на годинника, про пташок, які вилітали з пирога, чи корову, яка скочила вище місяця, тож батько часто декламував їх у родинному колі. Але хлопцям кортіло довідатися, чому в тих віршах усе відбулося саме так. І батько пояснював, щоразу вигадуючи нові оповіді. Саме з них згодом постала «Матуся Гуска прозою» – перша книжка Л. Ф. Баума для дітей, яка побачила світ 1897 року з ілюстраціями М. Перріша.
Але відкритий ним магазин збанкрутував через політику продажів в кредит, тож довелося редагувати місцеву газету та виступати у вокальному квартеті. Переїхавши до Чикаго, Баум працював репортером на велику пресу і видавав свій рекламно-дизайнерський журнал.
Успіх першої збірки дозволив Бауму покинути роботу, пов'язану з тривалими відрядженнями, і цілком присвятити себе літературній праці. Досить скоро Баум подарував маленьким читачам новий твір із невибагливою назвою «Татко Гусак. Його книга» (1899). Книжку визнали дитячим бестселером року. Не останню роль тут відіграли малюнки В. В. Денслоу, художника, який згодом дав обличчя Дороті, Тото, Солом'яникові, Бляшаному Лісорубові, Боязливому Леву та багатьом іншим мешканцям Країни Оз. Гроші, отримані за книжку, дали Бауму можливість придбати для родини будинок, який дістав назву «Знак Гусака».
Наступного, 1900 року на полицях книжкових крамниць з'явився «Дивовижний чарівник Країни Оз». За переказами, Баум почав розповідати історію Дороті і Солом'яника власним дітям, але якось перервав оповідь на півслові, відчувши, що має піти і записати її всю до кінця, аби не забути. Цікаво, що спочатку казка називалася «Смарагдове місто», та коли справа дійшла до публікації, назва не сподобалася видавцеві, тож автор був змушений підшукати іншу.
Маленькі читачі зустріли «Дивовижного чарівника…» із таким захопленням, що Бауму довелося згодом дописати ще цілих тринадцять продовжень цієї книжки, з яких останнє вийшло друком уже після смерті письменника. Через два роки книжку переробили на п'єсу, яка не сходила зі сцени понад вісім років (1902–1911). Згодом, коли Баум став власником кіностудії, він екранізував деякі свої історії про Країну Оз, але успіху ці стрічки не мали. Лише 1939 року фільм «Чарівник Країни Оз» і пісня з нього завоювали прихильність глядачів Америки і світу.
Оповідь про пригоди дівчинки Дороті у чарівній країні принесла письменникові славу та визнання, але не зробила його «автором однієї книжки». Л. Ф. Баум написав ще чимало історій для дітей та підлітків, користуючись різними, навіть жіночими, псевдонімами. Деякі з цих книжок мали успіх, як наприклад «Племінниці тітки Джейн», але жодна з них не могла зрівнятися з оповідями про Країну Оз.
Автор, вочевидь, не поспішав розлучатися зі своїм чарівним краєм і в реальному житті, тому новий дім у Каліфорнії, куди родина Баумів переїхала 1910 року, назвали «Озкот», а їхній песик отримав ім'я Тото. На жаль, «Королівському Літописцеві Країни Оз» не судилося довго прожити у цій ідилічній оселі серед своїх улюблених жоржин.
Ліман Френк Баум помер 6 травня 1919 року у власному маєтку Озкот, похований в Каліфорнії.
Твори
Критика
- Амбівалентна адресатність художніх текстів для дітей: взаємодія наратора і фокалізатора
- Американська літературна казка та особливості її сучасного сприйняття
- Топос міста у казках Лімана Френка Баума (на матеріалі творів «Дивовижний Чарівник Країни Оз» та «Нові пригоди Солом’яника та Бляшаного Лісоруба»)
