Уляна Медвідь. Вчитель, який змінив моє життя
Моя наставниця по життю
Мене звуть – Уляна. І це історія про реальну людину, яка змінює моє життя. Тут я буду називати її п.Надя (ім’я не справжнє). Можливо, я не так багато прожила, щоб казати про якісь надзвичайні зміни. Та які не які – вони є. Я знала п. Надю, мабуть, з 7 років свого життя, але дійсно працювати з нею почала невдовзі після того, як мені виповнилось 15. Ця людина завжди є на всіх подіях, акціях, була волонтером навіть до початку повномасштабного вторгнення, а після це й говорити нічого. Вона створює нові проекти, збирає біля себе людей, які бажають змінюватись (і я відношу себе до них), створює для молоді(підлітків) безпечне середовище де можна виговоритися, зустрітись з однолітками, розвинути свої таланти.
Та досить пустих слів. Чому п.Надя є вчителем особисто для мене? Більшість життя я була скромною дитиною, не мала багато друзів, рідко виходила з дому. Та ця людина подарувала мені мрію, з дитинства (7-8 р) я хотіла бути аніматором в дитячому таборі, і допомогла її здійснити – це сталось буквально декілька місяців тому і це був трохи важкий, та все ж незабутній досвід, який я бажаю повторити. Окрім того, зараз, з її допомогою, я розвиваю іншу свою мрію – вчися грати на гітарі. З п.Надією я більше почала волонтерити в організаціях та на різних заходах. Була в таких місцях про існування яких навіть не знала, як в рідному місті, так і в Україні загалом. Я спробувала себе і чомусь новому, як-от співи. Також пані Надя надихнула мене до дуже дивної речі, я пішла з нею на пішу прощу в сусідню область, зі мною було ще ~5 друзів і це був незабутній для нас всіх досвід. Завдяки їй я почала більше досліджувати свою віру і навіть читати Біблію. Зустрілась з надзвичайними людьми, які діляться досвідом та «секретом» успіху.
Саме під час однієї з таких зустрічей я загорілась бажанням стати журналісткою. Тепер беру участь в різних журналістських/письменницьких конкурсах, щоб «набити руку». Якщо мені потрібна буде моральна підтримка, я завжди знаю, що пані Надя на зв’язку і навіть посеред ночі підніме слухавку, коли я дзвонитиму.
На жаль, зараз, через навчання та підготовку до екзаменів, я не маю дуже багато часу, що приходити до п. Наді. Але як тільки така можливість є – я тут як тут. Завжди вдячна за її час, сили, старання. Моєї вчительки й наставниці по життю – пані Надії...
Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»
