Шекспір у сучасному кіберпросторі: проєкції та інтерпретації

К. В. Тарасенко

У статті зібрано та систематизовано найрепрезентативніші сайти, присвячені життєвому та творчому шляху Вільяма Шекспіра. Показано, що інтернет-простір доповнює вже існуючі форми популяризації здобутків Великого Барда.

Ключові слова: Шекспір, сайт, інтернет.

Незважаючи на хронологічну віддаленість шекспірівської доби, магнетична аура творів Великого Барда підживлює сферу сучасної гуманітаристики. Навіть у постмодерністському дискурсі, основною тенденцією якого є деканонізація класики, Шекспір стає ще популярнішим, що свідчить про його належність до «надчасових» або «позачасових» класиків світової літератури. Свідченням цього є численні кіно- й телеадаптації його комедій та трагедій, активне використання шекспірівських сюжетів, мотивів і образів у різних мистецьких вимірах - живописі, скульптурі, музиці, балеті. Тож пророчими стали слова, які сказав свого часу американський романтик Ральф Вальдо Емерсон: «У наш час література, філософія і саме мислення стали шекспірівськими. Його думка - це той горизонт, поза який наш сьогоднішній зір не сягає» [11, с. 17]. Вочевидь, передбачаючи появу нових продуктивних стратегій, пов’язаних з науково-технічним прогресом та розвитком інформаційних технологій, ще в далекому 1948 р. відомий англійський письменник Томас Стернз Еліот під час нобелівської промови поставив досить цікаве запитання: «Де та мудрість, яку ми втратили в знанні? Де ті знання, що ми втратили в інформації?» [3, с. 68].

Окреслюючи специфіку і тенденції сучасного шекспірознавчого дискурсу, цікавими є спостереження української дослідниці Н. Торкут, яка пише про своєрідний «шекспірівський бум останніх десятиліть, коли кожні вісім хвилин у світі з’являється нова публікація про видатного англійського драматурга, і шквал шекспірівських ремінісценцій та алюзій в літературі постмодернізму, і сонм сценічних експериментів та кіноверсій, що живляться енергією з бездонного джерела - Шекспірового Тексту, і навіть той факт, що з ініціативи міністра оборони США Д. Рамсфельда в бюджеті Пентагону на 2004 р. передбачено цілий мільйон доларів на популяризацію серед американських військових творчості Барда з Ейвона» [8, с. 66]. Про масштабність розвитку шекспірівського дискурсу пише і вітчизняний науковець О. Пронкевич: «Масштаби виробництва популярної шекспіріади настільки великі, що її результати ледве вміщуються у грубій енциклопедії з показовою назвою «Шекспіри після Шекспіра» (Shakespeares after Shakespeare) Річарда Берта, випущеній 2007 р. видавництвом Greenwood Press. Ця ґрунтовна праця подає інформацію про використання цитат із шекспірівських творів у різних засобах масової комунікації, а додатки містять такі розділи, як «Шекспір у японських коміксах», «Шекспір та італійське телебачення», «Вебресурси шекспірівських товариств» тощо. Одне слово, сам Шекспір та його творчість є постійною референційною зоною популярної культури» [5, с. 263].

Цілком закономірно, що сьогодні, в епоху глобального захоплення творчістю Великого Барда, однією із форм популяризації спадщини Великого Віла залишається репрезентація його доробку в мережі Інтернет. Звісно, навряд чи весь інформаційний потік «про Шекспіра» можна вмістити в рамки чіткої структурованої системи, втім, думається, що векторно окреслити абриси шекспірівського «інтернет-дискурсу» все ж таки можливо. Це не тільки надасть системну візію презентації Шекспіра в Інтернеті, а й стане у пригоді тим фахівцям з шекспірознавства, які занурені в процес наукового пошуку та мають на меті ознайомитися із найновішими здобутками у сфері шекспірознавства.

Мета статті - проаналізувати найбільш репрезентативні сайти, присвячені Вільяму Шекспіру, та зорієнтувати читача у безмежному просторі Інернету, який досліджує творчість Великого Барда. Звичайно, що проаналізувати всі шекспірівські сайти, які тільки наявні в мережі, неможливо та й обсяг публікації не дає змоги цього зробити, втім, надати інформацію про найбільш репрезентативні сайти та згрупувати їх є завданням реальним.

Огляд і аналіз тематичних сайтів на шекспірівську тематику дав змогу виділити такі групи сайтів. До першої групи пропонується віднести веб-сторінки, які містять бази даних, бібліографічну інформацію, інформацію про напрями та результати діяльності шекспірознавчих центрів.

Приміром, спробою мультимедійної репрезентації української шекспірознавчої панорами є сайт «Український Шекспірівський Портал» (www.shakespeare.zp.ua) [9], який створений колективом наукової лабораторії Ренесансних студій. Цей сайт є поліфункціональним, оскільки не тільки систематизує вже існуючі дослідження з шекспірівської тематики, структурує український шекспірознавчий дискурс, координує та поглиблює наукові контакти між дослідницькими центрами подібного напряму, а й популяризує шекспіровий літературний доробок серед читачів. Відчутним стимулом для підвищення інтелектуального й культурного рівня нашої молоді та долучення її до сакрального світу шекспірівського слова є публікація найкращих дитячих робіт, виконаних у рамках інтелектуально-просвітницької акції «Безмежний світ Шекспірових сонетів». Ресурси сайта можуть бути використані й у навчальному процесі, коли учень має можливість прочитати Шекспіра в україномовному перекладі, а вчитель знайде для себе чимало корисного у рубриці «Шекспір у школі».

Що стосується власне наукового компонента, то крім презентації фахового часопису «Ренесансні Студії», збірника, що має незаперечний науковий авторитет в академічних колах України та зарубіжжя, на сайті викладено широкий спектр шекспірознавчих праць перекладознавчого, мистецтвознавчого характеру, а також наукові дослідження, що відображають рецепцію Шекспіра у подальших історико-літературних епохах. Також сайт виконує координаційну функцію, оскільки він ознайомлює наукову громадськість із діяльністю міжвузівського науково- дослідного шекспірівського центру, а саме надає інформацію про конференції, інтелектуально-просвітницькі акції та пропозиції наукового співробітництва.

Для дослідницької аудиторії також може бути корисним викладений в інтернет-просторі сайт, на якому міститься бібліографічний покажчик Мирослава Мороза «Шекспір в Україні» (http://ae-lib.org.ua/texts/moroz_shakespeare_bibliography ua.htm) [1], де зібрано інформацію про переклади творів Шекспіра українською мовою до кінця 1985 р. Прикметно, що на сайті є дані про неопубліковані переклади творів Великого Барда, що неодмінно стимулює й активізує дослідницький пошук.

[…]

В англомовному світі найбільш популярним за статистикою відвідувань є сайт «Mr. Shakespeare and the Internet» (http://shakes-peare.palomar.edu) [13]. Прикметно, що поряд із академічною репрезентацією архівного та наукового матеріалу для академічної науки автори сайта не забули і популяризувати Шекспіра для численної армії прихильників свого співвітчизника. На сайті користувач Інтернету знайде й унікальні документи шекспірівської доби, і рецензії на веб-сайти, книги, DVD, і вступні статті та передмови до різних видань Шекспіра, й інформацію про «золоту добу» англійської літератури, і численні літературно-критичні матеріали. Для молодіжної аудиторії автори сайта пропонують комп’ютерні ігри, он-лайн конкурси, відео-версії шекспірівських п’єс, не говорячи вже про тексти творів. Корисним сайт також буде і для освітян, оскільки на ньому подано матеріали до курсів, розробки занять, наочність для проведення лекцій, семінарів, практичних, що, звісно, є знахідкою у навчально-виховному процесі.

Інформаційно-координаційну функцію виконують також і сайти, створені національними шекспірівськими товариствами. Зусиллями шекспірознавців Британії, Німеччини, Іспанії, Америки, Японії, Нової Зеландії, Нідерландів досліджується вплив на національну культуру, літературу, проекції й інтерпретації творчості Шекспіра. Такі сайти координують роботу семінарів, конференцій та колоквіумів на шекспірівську тематику. Їхня загальна кількість настільки велика, що вже зроблено перші спроби систематизувати таку інформацію. Так, в енциклопедії Річарда Берта з інтригуючою назвою «Шекспіри після Шекспіра», що видана в 2007 р., є цілий розділ під назвою «Вебресурси шекспірівських товариств».

Приміром, сайт Британської шекспірівської асоціації є цікавим навіть у графічному оформленні: уся інформація подана на сторінках книги, стилізованої під ренесансну. Аудиторії запропоновано почитати рецензії на нові видання про Шекспіра, подивитися ретроспекцію портретів Великого Барда, відео- та фотопродукцію, а дослідники запрошуються до участі у наукових конференціях.

Сайт німецького шекспірівського товариства приділяє багато уваги власне історії створення товариства, запрошує дослідників опублікувати статті в онлайн-журналі та взяти учать у науковому семінарі, репрезентує наробки німецького шекспірознавства у щорічному виданні «Jahrbuch». Варто підкреслити, що завдяки зусиллям саме шекспірівського німецького товариства було створене і Українське шекспірівське товариство, яке було засновано у Німечинні в 1957 р. За ініціативою Дмитра Чижевського, Якова Рудницького, Ігора Костецького було створено наукову групу, що займалася перекладами шекспірових творів та ініціювала проведення конференції. На жаль, в інтернет- просторі не зафіксовано діяльність саме Українського шекспірівського товариства.

До окремої групи сайтів належать сайти на «антистретфордіанську» тематику - «The Oxford Authorship Site» (http://www.oxford- shakespeare.com) [15], «The de Vere Society» (http://www.deveresociety.co.uk) [14], «Sir Francis Bacon’s New Advancement of learning» (http://www.sirbacon.org) [17]. На вебсторінках численних опонентів ортодоксального шекспірознавства висуваються гіпотези щодо ймовірних так званих «кандидатів у Шекспіри». З огляду на те, що на сьогодні існує 57 осіб, які претендують на авторство, думається, що кількість таких сайтів буде зростати, інтенсифікуючи довготривалий діалог між «стретфордіанцями» та «антистретфордіанцями», стимулюючи майже «детективний» пошук того автора, який все ж таки подарував світові геніальні творіння.

Таким чином, вищезгадані сайти інформаційно-наукового характеру націлені на структурування та надання цілісної візії шекспірівського дискурсу. Логіка структурування подібної інтернет-продукції відповідає насамперед потребам дослідника, тож закономірно, що користувачами подібних вебресурсів є здебільшого літературознавці, мистецтвознавці, історики, культурологи, тобто насамперед наукова громадськість. Втім, на таких сайтах можна знайти інформацію і розважального характеру - чимало цікавого там знайде і людина, яка так чи інакше пов’язана із навчальним процесом, а інколи і навіть дитина.

До другої групи сайтів належать так звані «сайти-спецпроекти», що презентують та популяризують один із творів Шекспіра або ж стимулюють до сприйняття твору в розважальній формі. Репрезентативним у цьому аспекті є веронський сайт Клуба Джульєтти (www.julietclub.com) [10], який регулярно проводить розраховані переважно на підлітків і молодь культурно-просвітницькі акції та конкурси, пов’язані з безсмертною трагедією Шекспіра. Саме Етторе Солімані започаткував традицію надання відповідей на листи, адресовані Джульєтті. Вдячні нащадки закріпили за Е. Солімані почесний титул «перший секретар Джульєтти». Тож сьогодні цю традицію продовжують співробітники і добровільні помічники Клубу, серед яких є й фахівці-психологи. Запроваджено інститут так званих «секретарів Джульєтти». Вони відповідають на поштові та електронні листи (понад 5 тис. на рік), автори яких - а це здебільшого підлітки й молоді люди - пишуть про свої почуття, шукаючи поради чи розради. Прикметно, що ця славна традиція була підхоплена та продовжена колективом лабораторії ренесансних студій у 2008 р., коли серед старшокласників Запорізької області проводився відкритий конкурс «Лист Джульєтті», який виявив чимало талановитої молоді на запорізькій землі.

Цікавим для дитячої аудиторії є сайт «Shakespeare for kids» (http://www. shakespeare4kidz.com/creative-shakespeare-education-workshops.html) [16] презентує адаптації шекспірових п’єс для дитячої аудиторії, приміром «Гамлет», «Ромео та Джульєтта», «Макбет». Крім того, найбільш зацікавлені прихильники акторського майстерства знайдуть там інформацію про інтерактивні семінари, зустрічі, численні сценарії ігор за мотивами шекспірівських п’єс, фільми у 3D форматі, фрагменти шекспірівських творів на широковідомому відеосервері Youtube. Подібні адаптації творів незмінно сприяють розвиткові художніх смаків юного прихильника Шекспіра і стимулюють його до того, щоб згодом перейти до читання класичних текстів в оригіналі.

До сайтів, які теж можна віднести до так званих «спецпроектів», але розрахованих на більш серйозну аудиторію, є Hyperhamlet (http://www.hyperhamlet.unibas.ch/) [12]. Робота над цим спецпроектом і сьогодні триває в університеті м. Базель. Метою цього спецпроекту є те, щоб на прикладі окремої п’єси простежити присутність Шекспіра у нашому житті та зібрати відповідні підтвердження та докази. На сайті дослідник навряд чи знайде власне текст Шекспірового твору, адже простежується культурна асиміляція Шекспіра: усім відомі та вже давно функціонуючі у розмовній мові вирази «сміх крізь сльози» та «відчувати вигідне дільце» почерпнуті саме зі славнозвісної трагедії.

Тож іншу, принципову відмінну і за змістом, і за принципом структурування матеріалу становлять сайти, які розраховані насамперед не на професійну аудиторію, а на молодіжне середовище або ж прихильників творчості Шекспіра. Принцип структурування такої вебсторінки полягає в тому, щоб розважальність домінувала над аналітикою, забезпечуючи користувачеві легкість сприйняття. Вони не є текстово перевантаженими, насиченими в інформаційному плані, але все це компенсується досить яскравою репрезентацією вебматеріалу. Тож такі сайти є не менш важливими, аніж інформаційно-наукові, оскільки розважальність там поєднується із гносеологічним/пізнавальним компонентом, що сприяє оновленню механізмів рецепції шекспірової спадщини.

Висновки. Підсумовуючи вищенаведене, активне використання образу Шекспіра сучасним інтернет-простором не тільки доповнило вже традиційні форми популяризації, а й заклало надійні епістемологічні основи подальшого засвоєння творчого доробку видатного драматурга. Сайти інформативно-наукового характеру сприяють збагаченню аналітичного ресурсу шекспірознавства, розширенню діапазону дослідницьких стратегій, і формуванню нового типу реципієнта шекспірової спадщини, і власне репрезентують дослідницький, що дає змогу вести наукову полеміку в режимі он-лайн. Сайти, що мають характер спецпроектів, виконують не менш важливу популяризаторську функцію, яка має незаперечну цінність у гносеологічному аспекті, оскільки і шекспірова мова, і численні інтертекстові зв’язки сприяють тому, що твір неодмінно буде прочитано в оригіналі. Така продукція створює також необхідне підґрунтя до сприйняття шекспірівського тексту, адже до його рецепції ще потрібно дорости. Втім, як це не парадоксально, навіть той інтелектуальний бум навколо постаті драматурга, який американські дослідники прозвали «тиранією Шекспіра», не спроможний пролити світло на одвічні «шекспірівські питання» та позбавити постать Великого Барда ореолу таємничості й загадковості, тобто протягом наступних десятиліть ім’я Шекспіра незмінно залишатиметься сакральним. Тож не можна не погодитися зі словами відомого англійського письменника Мартіна Еміса: «Хто-небудь завжди дивиться із-за твого плеча, як ти пишеш. Мати. Вчитель. Шекспір. Бог» [2].

Список використаної літератури:

1. Бібліографічний покажчик Мирослава Мороза «Шекспір в Україні» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ae-lib.org.ua/texts/moroz shakespeare_bibliography ua.htm.
2. Еміс М. Афоризми [Електронний ресурс] / Мартін Еміс. - Режим доступу: http://aphorism.org.ua/search.php?keywor d=%CC%E0%F0%F2%B3%ED%20%C5%EC%B3%F1.
3. Культура як необхідна і достатня умова розв’язання глобальних проблем // Культурологія : навч. посіб. - К. : КНЕУ, 2001. - 121 с.
4. Мир Шекспира [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://world-shake.ru.
5. Пронкевич О. Шекспір та популярна культура / Олександр Пронкевич // Шекспірівський дискурс / [гол. ред. Н.М. Тор- кут]. - Запоріжжя : КПУ, 2010. - Вип. 1. - С.262-271.
6. Русский Шекспир [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://rus-shake.ru.
7. Русский шекспировский портал [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://sc.willshakespeare.ru.
8. Торкут Н. Шекспірознавчий дискурс ХХ століття: специфіка і тенденції / Наталія Торкут // Ренесансні студії. - Запоріжжя, 2003. - Вип. 9. - С. 65-74.
9. Український шекспірівський портал [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.shakespeare.zp.ua.
10. Сdub di Giulietta [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.julietclub.com/en.
11. Emerson R.W. Shakespeare; or, the Poet / R.W. Emerson. - Boston : Houghton, Mifflin, 1904.
12. Hyperhamlet [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.hyperhamlet. unibas.ch/.
13. Shakespeare and the Internet [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://shakespeare.palomar.edu.
14. The de Vere Society [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. deveresociety.co.uk.
15. The Oxford Authorship Site [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. oxford-shakespeare.com).
16. Shakespeare for kids [Електронний ресурс]. - Режим доступу: (http://www. shakespeare4kidz.com/creative- shakespeare-education-workshops.html).
17. Sir Francis Bacon’s New Advancеment of learning [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.sirbacon.org.

Л-ра: Держава та регіони. Сер. : Гуманітарні науки. – 2012. – № 4. – С. 12-15.

Біографія

Твори

• Буря
• Гамлет
• Сон літньої ночі
• Сонет 66
• Сонет 116
• Сонет 130

Критика

• Біблійні алюзії в трагедії Вільяма Шекспіра «Гамлет»
• Драматургія Шекспіра
• Ідентифікація гри слів у творах Вільяма Шекспіра: перекладознавчий аспект
• Композиція «Бурі» В. Шекспіра в аспекті наратологічного підходу
• Переклад сонетів Вільяма Шекспіра: пошук досконалої мовної форми
• «Римські трагедії» Шекспіра
• Сонети В. Шекспіра в перекладах Д. Павличка: лінгвістичний аспект
• Шекспір і Україна
• Шекспір у сучасному кіберпросторі: проєкції та інтерпретації
• «Шекспірівське питання» у дослідженнях сучасного вченого Іллі Гілілова