Вільям Шекспір. Сонет 20
Жіночі риси, що природа малювала
Цариця й цар всіх пристрастей моїх
Щире серце те дівоче, що не знало
Мінливий смак брехні й жіноцтва гріх
Яскраві твої очі, ще не звідали брехні
Все, що бачать золотом вкривають
Ти, спокоєм думки обрамлюєш мої
Мужні очі й дамські душі викрадають
Так, як жінку першою створили
А природа, підкорила їй весь світ
І я одних із тих кого скорили
Радість моя одна, не стре всіх бід
Великий скарб для всіх жінок твоя краса
Люби мене, їхня любов зруйнує скарб до тла.
Переклав Назар Агаджанян
Твори
Критика
- Біблійні алюзії в трагедії Вільяма Шекспіра «Гамлет»
- Драматургія Шекспіра
- Ідентифікація гри слів у творах Вільяма Шекспіра: перекладознавчий аспект
- Композиція «Бурі» В. Шекспіра в аспекті наратологічного підходу
- Переклад сонетів Вільяма Шекспіра: пошук досконалої мовної форми
- «Римські трагедії» Шекспіра
- Сонети В. Шекспіра в перекладах Д. Павличка: лінгвістичний аспект
- Шекспір і Україна
- Шекспір у сучасному кіберпросторі: проєкції та інтерпретації
- «Шекспірівське питання» у дослідженнях сучасного вченого Іллі Гілілова
