02-03-2024 Розваги 10346

Бабуся - найрідніша людина. Зворушливі та смішні вірші про бабусю

Бабуся - найрідніша людина. Зворушливі та смішні вірші про бабусю

Бабуся - це не просто слово, це цілий світ, сповнений мудрості, любові, добра й ласки. Її турботливі руки і щира посмішка завжди готові обійняти та захистити. Її очі сяють теплом і турботою, а слова зігрівають душу.

Вірш для бабусі - це можливість поділитися своїми емоціями, висловити безмежну любов і вдячність. Ці вірші - щирі слова, які йдуть від серця та знаходять відгук у душі.

У цій статті ви знайдете вірші про бабусю українською мовою, які допоможуть вам висловити свої почуття. Ці вірші - джерело натхнення, яке допоможе вам зберегти світлу пам'ять про вашу бабусю, навіть якщо вона вже померла.

Читайте вірші про бабусю до сліз, даруйте їх своїм рідним і близьким, нехай тепло і любов, висловлені у цих радках, зігрівають ваші серця.

Вірші для бабусі на день народження

Вірші бабусі на день народження

День народження бабусі - це чудова можливість подарувати їй не лише подарунки, але й щирі слова у віршах, наприклад вірш для бабусі від онуки. Ці вірші стануть для неї найкращим сюрпризом, який нагадає про вашу любов і вдячність.

***

Люба бабусю, вітаю зі святом!
Хочу здоров’я тобі побажати.
Хай твої очі від горя не плачуть,
Діти й онуки теплом хай віддячать.

Щоб ти всміхалась і завжди раділа,
Серце ніколи тобі не боліло,
Щоб ти щаслива й спокійна була
І до 100 років іще прожила!

***

Бабусю рідненька,
Сьогодні вітаю!
Здоров’я міцного
Тобі я бажаю.

Щоб ти усміхалась,
Від щастя раділа,
Щоб ти, моя рідна,
Щодень молоділа.

***

Ти, бабусенько моя,
Така гарна, молода!
З днем народження вітаю,
Від душі тобі бажаю:

Щастя, радощів, добра,
Щоб веселою була,
Щоб ніколи не хворіла,
Дітям, внукам щоб раділа!

Кожен ранок усміхалась
І нічого не боялась,
Хай Господь допомагає,
Свою руку підставляє!

***

Бабусю рідненька, зі святом вітаю!
Міцного здоров’я тобі побажаю.
Веселою ти і бадьорою будь,
Хай горе і лихо тебе обминуть.

Люблю тебе дуже я і поважаю,
Від щирого серця я щастя бажаю.
Живи до ста літ, не сумуй, не хворій,
Чекай мене в гості в хатині своїй.

***

Бабусю моя дорогенька,
З днем народження, рідненька!
Хоч твоє волосся сиве,
Дуже в мене ти красива.

Цілую міцно, обіймаю,
Бадьорості тобі бажаю,
Здоров’я, миру та тепла,
Щоб доля завжди берегла!

***

Бабусенько мила,
Бабусенько рідна,
Онукам та дітям
Ти завжди потрібна.
Вітаємо любу
Бабусю зі святом,
Їй зичимо щастя
Й здоров’я багато.

(С. Гордієнко)

Вітання з днем народження бабусі у прозі

Вітання з днем народження бабусі в прозі

Іноді буває складно підібрати слова подяки бабусі, щоб висловити свою любов і вдячність. У такому випадку вам допоможуть щирі вітання у прозі, які зігріють її душу та подарують радість у день народження.

Від онуки

***

Дорога бабусю! З днем народження! Ти для мене – найрідніша людина на світі. Дякую за твою любов, турботу та підтримку. Ти завжди даруєш мені тепло і затишок. Я бажаю тобі міцного здоров'я, щастя, довгих років життя і бадьорості. Нехай тебе оточують любов та увага рідних людей.

***

Рідна бабусю! З днем народження! Ти для мене – найдорожча людина на світі. Я дякую тобі за підтримку і поради. Ти завжди поруч, ти завжди мене розумієш. Я бажаю тобі міцного здоров'я, щастя, довгих років життя, любові та благополуччя!

***

Бабусю, люба! Вітаю тебе з днем народження! Ти – моя опора, моя радість, моя мудра порадниця. Я безмежно вдячна тобі за твоє тепло, за твої щирі посмішки і за твою безмежну любов. Нехай твоє життя буде сповнене щасливих моментів, приємних сюрпризів і щирих емоцій.

***

Бабусю! З днем народження! Ти – найкраща бабуся у світі! Ти завжди знаєш, як мене розвеселити, як підтримати й дати слушну пораду. Я дякую тобі за твою доброту, за твою турботу і за твою безмежну любов. Бажаю тобі міцного здоров'я, щастя, довгих років життя, нехай кожен день буде сповнений радістю і теплом!

Від онука

***

Бабусю! З днем народження! Ти – моя найулюбленіша бабуся. Ти завжди знаєш, як мене розвеселити й підбадьорити. Дякую за твої смачні пиріжки, цікаві казки та мудрі поради. Я бажаю тобі міцного здоров'я, щастя, добра і благополуччя.

***

Бабусю! З днем народження! Ти – мій друг, моя порадниця, моя найулюбленіша людина. Я дякую тобі за твою любов, за твою турботу і за твою підтримку. Ти завжди знаєш, як мене розвеселити, як дати слушну пораду і як допомогти у скрутну хвилину. Бажаю тобі міцного здоров'я, щастя, довгих років життя, нехай кожен день буде сповнений радістю і теплом!

***

Бабусю! З днем народження! Ти для мене не просто бабуся, а справжня подруга, мудра порадниця, людина, на яку я завжди можу розраховувати. Я пам'ятаю, як ти вчила мене читати, як ми разом пекли пиріжки, як ти читала мені казки на ніч. Ти завжди вірила в мене, навіть коли я сам у себе не вірив. Ти завжди була поруч, у радості й у горі. Я хочу, щоб ти знала, що я тебе дуже люблю та ціную. Ти – найкраща бабуся у світі! 

***

Бабусю! З днем народження! Ти – найкраща бабуся у світі! Ти завжди знаєш, як мене розвеселити, як підтримати і дати дієву пораду. Я дякую тобі за твою доброту, за твою турботу і за твою безмежну любов. Бажаю тобі міцного здоров'я, удачі, щастя та прожити до 100 літ!

Зворушливі вірші про бабусю до сліз

Зворушливі вірші про бабусю до сліз

Бабуся - це не просто слово, це всесвіт, зітканий з любові, тепла і безмежної турботи. Її руки дарують затишок, очі сяють щирістю, а слова зігрівають душу. Вірші про бабусю до сліз - це не просто слова, це гімн безмежної вдячності, щирий потік емоцій, спогадів і переживань. 

Моїй бабусі

Бабуся сива, мов квітуча вишня,

Моя бабуся — вишенька в саду.

Мене ти знову зустрічати вийшла

І по стежині я до тебе йду.

Іду, щоб прихилитися всім серцем

До рук твоїх — ласкавих і м’яких,

Поглянути у очі — два озерця,

І прочитати радість щиру в них.

Пробач, що я буваю неслухняна —

Трапляється всіляке у житті.

Я знаю, що, бабусенько кохана,

У тебе серце й руки золоті!

(Л. Цілик)

Бабусині руки

Я з бабусею своєю
Дружу давно-давно,
І ми — скажу вам — з нею
В усьому заодно.

Така моя бабуся –
Найкраща у житті.
А руки ж у бабусі –
Ну просто золоті.

Вони що хоч уміють,
Скрізь роблять чудеса.
То місять щось, то шиють.
Подивишся — краса.

Так товсто мажуть пінку.
Так щедро сиплють мак.
Працюють без спочинку,
А пестять ніжно так.

І в хаті і на дворі
Пороблять все як слід.
То чистять щось в коморі,
То варять нам обід.

А там — нічник засвітять,
Щоб спав міцніш онук.
Мабуть, немає в світі
Таких хороших рук!

(Л. Квитко)

Бабусі

Люба бабусенько, рідне серденько!
Любиш ти дуже онуків маленьких!
З нами читаєш, малюєш, співаєш,
Ігор багато цікавих ти знаєш.

Добре з тобою і затишно в хаті,
Бо на любов ти й на ніжність багата!
Нас пригортаєш, цілуєш, милуєш,
Радісні миті щасливі даруєш!

Люба бабусенько, рідне серденько!
Хоч бешкетуємо ми чималенько,
І пустувати завжди полюбляєм,
Ти малим неслухам все пробачаєш.

Всім вистачає і ласки, й любові!
Довгого віку тобі та здоров"я!
Щирі обійми, і усмішки, й квіти
Рідним бабусям дарують всі діти!

(Тетяна Строкач)

Бабуся

Бабусина ніжність,
бабусина ласка,
І мудрість народна,
і пісня, і казка,
Натруджені руки,
і любляче серце,
І очі глибокі,
немов два озерця.
Бабусина щедрість,
обійми, цілунки,
Смачні пиріжки,
і нові подарунки...
Твоя доброта
хай не зникне нізащо!
Бабусю рідненька!
Ти в мене найкраща!

(Тетяна Строкач)

Вишиванка

Не спиться бабусі,
Встає на світанку.
У теплім кожусі
Сідає на ґанку.

Відчинить віконце,
Щоб ніжне, ласкаве,
Яснесеньке сонце
У дім завітало.

На лавку сідає
Вона при вікні,
Щодня вишиває
Сорочку мені.

І творить картаті
Малюнки гарненькі,
Допоки у хаті
Всі сплять солоденько.

Щоб ранку одного
Прокинувся я 
І диво - готове
Моє вишиття!

Всміхнеться миленько
Бабуся на ґанку
І скаже: "Маленький!
Вдягни вишиванку!"

Швиденько вдягну я
І красенем стану.
І ще - розцілую
Бабусю кохану!

(Наталія Паснак)

Смішні вірші про бабусю

Смішні вірші про бабусю

Бабуся - це не лише мудрість і турбота, але й весела вдача, почуття гумору та щирий сміх. Смішні вірші про бабусю допоможуть вам згадати веселі моменти, проведені з нею, та подарують їй гарний настрій.

Бабусине свято

Бач, який хитрющий джміль!

Ану геть лети звідсіль!

І не джумели сердито –

Не для тебе стіл накрито.

Ти медок збирай на луках,

Медівник залиш онукам.

То ж таке для бабці свято –

Їх смачненьким пригощати.

(Ірина Демьянова)

Бабуся і внук

Бабуся внука колисає,
А внук ніяк не засинає.

Розповіла вже всі казки,
І віршики, і приказки.

Стомилася, та все ж співає,—
А внук ніяк не засинає.

Аж враз в кімнаті тихо стало
Мабуть, уже заколисала…

Та ні, знов пісенька луна
Якась тонка і голосна.

Піду в кімнату подивлюся —
Щось наче голос не бабусі.

Зайшов — побачив я дива:
Бабуся спить, а внук співа!

(Грицько Бойко)

Бабця спить

Ходить тиша в теплих капцях,
Задрімала в кріслі бабця.
А годинник цокотить:
Бабця спить, бабця спить.

Я навшпиньках вийду з хати,
Щоби їй не заважити.
Не скачи, собачко, цить!
Бабця спить, бабця спить!

(Віра Багірова)

Колобок

Вчора бабця прочитала
Мені казку " Колобок".
Потім ще пообіцяла,
Що спечемо його вдвох.

Було радості безмірно
Від тих слів в моїй душі,
Колобок- це ж неймовірно!
Не звичайні калачі!

Я прокинулась раніше ,
Помагати почала.
Так хотілось, щоб скоріше
Наша казка ожила!

Замісили спершу тісто,
Залишили підійти,
А на серці так двоїсто,
Вірю й ні, що будеш ти...

Колобочку мій казковий,
Оживи вже, оживи!
Настрій маю загадковий,
Так чекаю. Ну коли????

Піднеслося тісто швидко,
Оживав мій колобок,
Бабця вийняла із миски
І скатала у клубок.

Випікався він недовго,
Та хотілося хутчіш.
Що там вийде з тіста того?
На душі все веселіш.

Славний вийшов колобочок,
Випікався на очах,
Вже не м'ячик, не клубочок,
Вже рум'яний, як в казках.

Бабця дуже обережно
З печі вийняла його.
Вдячна я була безмежно
Їй за колобка свого.

Охолонув колобочок
Каже бабця: "Бери, ріж!
На ножа ось, як захочеш,
Поділи його і з'їж!"

Я завмерла, аж вніміла...
Що я чую за слова?
Я нізащо би не з'їла,
Як лисиця, колобка.

Берегтиму друга вірно
Хай собі у нас живе.
Затишно тут і надійно,
І лисичка не знайде!

(Наталія Паснак)

Знову почну

Ніяк не вгамує
Бабуся хлопчину:
Малий репетує
Вже цілу годину.

Та раптом стихає
Той крик голосний…
Бабуся зітхає:
— Засне, мій малий!

А з ліжка хлопчина:
— Ні, ні —не засну!
Я трошки спочину
І знову почну!

(Грицько Бойко)

Вітання бабусі з 8 Березня

Вітання бабусі на 8 Березня

Бабуся - це наша подруга і порадниця. Їй завжди є про що розповісти, вона завжди готова вислухати та підтримати.

8 Березня - це чудова можливість порадувати нашу бабусю, подарувати їй гарний настрій і щирі слова. Вірш на 8 Березня стане чудовим доповненням до квітів.

***

Вітаю, бабусю, моя рідна жінко,
Хай радість лунає в твоїй душі дзвінко,
Хай щире натхнення в тобі не стихає,
Усе, чого прагне твоє серце — має....
Хай березень щастя жіноче приносить,
Весь рік хай дарує, чого душа просить!

***

З восьмим березня, бабусю!
З днем жіноцтва і краси!
Ні про що ти не турбуйся —
В світ любов свою неси!

Хай будуть у тебе завжди
Добрий настрій та здоров’я,
Хай життя дарує теплі дні
Багаті й кольорові...

***

Бабусю, вітаю тебе у цей день.
Хай серце співає веселих пісень.
Хай посмішка квітне: красива і щира,
Хай завжди гостюють у тебе в квартирі
Добро і достаток, будуть всі здорові...
З Днем жінки! Зі святом тепла і любові!

***

Бабусю, з 8 Березня!
Бажаю щастя я,
Щоб радісним, цікавим
Було твоє життя!

Ще зичу, щоб здоров’я
Було твоє міцним,
Щоб ти не переймалася
Ніколи і нічим!

***

З жіночим днем, бабуся, вітаю,
Хай початок весни тебе надихає,
Бажаю довгих щасливих років,
І вдалих по життю тобі кроків.

Хай дарує це свято світло,
На душі завжди буде привітно,
Нехай в домі панує добро,
В серці живуть надія й тепло.

Вірш про бабусю, котрої вже немає

Вірш про бабусю, якої вже немає

Пам'ять про бабусю, котрої вже немає, завжди житиме у наших серцях. Вірш про бабусю до сліз, яка померла, допоможе нам зберегти її пам'ять, поділитися своїми спогадами та емоціями, висловити свою любов і тугу за нею. Вірш про бабусю Ліни Костенко виражає весь той смуток, який лежить на душі після смерті близької людини, але водночас допоможе зцілитися щирими словами.

Старесенька, іде по тій дорозі...

Старесенька, іде по тій дорозі.
Як завжди. Як недавно. Як давно.
Спинилася. Болять у неї нозі.
Було здоров'я, де тепер воно?
І знов іде... Зникає за деревами...
Світанок стежку снігом притрусив.
Куди ж ти йдеш? Я жду тебе! Даремно.
Горить ліхтар — ніхто не погасив.

Моя бабусю, старша моя мамо!
Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш!
Якими я скажу тобі словами,
що ти в мені повік не одболиш!
Земля без тебе ні стебла не вродить,
і молоді ума не добіжать!
Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить,
і насіння у вузликах лежать!

Ну космос, ну комп'ютер, нуклеїни.
А ті казки, те слово, ті сади, —
і так по крихті, крихті Україна
іде з тобою, Боже мій, куди?!

Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки!
Ще й час є в тебе, пізно, але є ж!
Зверни додому з білої доріжки.
Ось наш поріг, хіба не впізнаєш?

Ти не заходиш. Кажуть, що ти вмерла.
Тоді був травень, а тепер зима.
Зайшла б, чи що, хоч сльози мені втерла.
А то пішла, й нема тебе, й нема...

Старесенька, іде чиясь бабуся,
і навіть хтозна, як її ім'я.
А я дивлюся у вікно, дивлюся,
щоб думати, що, може, то моя.

(Ліна Костенко)

***

Тебе нема - як важко з цим змиритись...
Бабусю, бабцю, дорогесенька моя!
А ми ні разу не могли наговоритись,
Твій голос й досі не забула я!
Для тебе, зміст життя - це діти, внуки,
Заради нас ти працювала і жилА!
Твої натруджені, невтомні, рідні руки,
Дали багато ніжності й тепла!
Ти нам в житті найкраще віддавала, 
Чогось не мала, часом, через нас.
І прикладом завжди для всіх ставала,
Аж поки вогник твій яскравий не погас!
Твоя душа у вічність відлетіла,
Та дуже часто бачу тебе в снах.
А ти ж, бабусю, жити ще хотіла,
Чекала, щоб прийшла скоріш весна!
Тебе не буде більше поряд з нами,
Та вірю я, що бачиш нас з небес,
Ти є взірець сестри, бабусі, мами!..
Сумуєм, любим, пам'ятаємо тебе!

(Людмила Степанишена)

***

Бабусю, згадую тебе щодня,
Не віриться, що вже давно тебе немає.
Сумує за тобою вся рідня,
І жаль та сум аж до кісток проймає.
Ще ніби вчора ти була жива,
До тебе на Великдень поспішали...
У мене в пам'яті завжди твої слова,
Щоби частіш до тебе приїжджали.
Я пам'ятаю всі твої поради,
Ти, ніби мамою мені весь час була.
Не було кращої мені розради,
Ніж ті хвилини, що з тобою провела.
Життя іде так швидко й безупинно,
За роком рік спливає в далечінь...
Пішла від нас бабуся, так невинно..
Та до сих пір кругом я бачу її тінь.

(Людмила Степанишена)

Вірш-згадка про бабусю, якої вже нема

Бабусю тебе вже нема, 
та дух твій я відчуваю, 
хоч скоро настане зима, 
й в душі нестерпно теж похолодає, 
я згадуватиму все знов і знов, 
оті хвилини, що була з тобою,
ти дарувала нам завжди свою любов, 
та вересень прийшов до нас з журбою......    

(medveduk)

Пам'яті бабусі присвячую…

...Десять років тому її не стало.  Найріднішої… Був зимовий ранок. Синє безхмарне небо, яскраве сонце, білий пухнастий сніг, мороз був ніжним. Проте на серці  утворилася глибока рвана рана. Я вже знала, що померла найрідніша людина, знала те, ніхто і ніколи не замінить мені моєї бабусі Марії...
 
Йду без сліз, без надії, без віри,
Йду вперед, та немов - в нікуди,
Ви залишили світ, моя рідна, 
Ви лишили цей світ назавжди.
 
Не приймає свідомість лукава
Тої правди, із смаком полину,
Вас, бабусю моя ласкава,
На яву вже більш не обійму.
 
Залишилась хатина порожня
Ваше ехо там досі живе.
Як приїду - серце кровю стікає,
Де ж ви, моя найрідніша, де?
 
Ви чеками мене місяцями,
Так в чеканні спливали роки.
Хоч на день, хоча б на годину,
Аби приїдждали всі ми.
 
Таких, як ви, людей тепер немає,
Ви - проста жінка з маленького села,
Що чесно діточок ростила,
Дитям війну пережила.
 
Ніхто не запросить до хати
Людей, що доля з торбами 
пустила по світу,
А ви їх звали, моя рідна,
І годували, тим що мали:
Смачним  борщем і пиріжками.
І плакали вони, коли прощались,
А я мала тоді не розуміла, 
Що плакали вони від доброти,
Яку щедро дарували ви.
 
А я хотіла, так хотіла,
Щоб ви жили, щоб ви раділи,
Не зберегли ми вас, не зуміли.
Чи просто вас позвали небеса?...
 
Мороз тріщав, і сльози замерзали на щоках,
Не змерзи хлопці, що льодяну рубали яму,
На Водохреща ми вас поховали,
Та залишили назавжди у серцях.

(Наталя Есте)

На вічну пам’ять…

Бабусі ... Люблю. Пам`ятаю...

Зашкребуться кішки у душі, 

Лише сліз потік без перестанку, 

Все загубилось в тиші й самоті, 

У темряві в якій нема світанку. 

Так хочеться вернути все назад,  

Щоб все хороше знову повторилось, 

Забути негаразди й біль образ 

І думати, що це усе наснилось. 

Так важко жити й думати про те,  

Що час прийшов й тебе уже немає, 

Гаряче полум’я щораз 

Нещадно серце обпікає. 

(Піщук Катерина)

Вірші про бабусю для дітей

Вірші про бабусю для дітей

Вірш про бабусю дитячий - це можливість показати їм любов і повагу до старших, навчити їх цінувати турботу й тепло, які дарує нам бабуся. Ці вірші стануть для дітей джерелом натхнення та допоможуть їм запам'яти свою бабусю на все життя.

Бабусі

Я свою бабусю

Ніжно так люблю,

І для неї, рідної,

Геть усе зроблю –

Піділлю вазони,-

Підмету підлогу, –

Я прийду до неї

Завжди на допомогу!

(М. Пономаренко)

Як треба допомогати

Бабуся, тісто як місила,

Допомагати не просила.

Але Марієчка мала

На розсуд свій допомогла.

Допомогти була охота –

У тісто вилила компоту.

Гадала: „Буде так смачніше!”

А як тепер бабусю втішить?

Бабуся каже – Вір – не вір,

Потрібен тістові кефір!

Ти, що зробити, запитай,

А потім вже допомагай!

(Богдана Бойко)

***

Встала раненько бабуся моя.

Солодко спить ще велика сім’я.

Хутко смачненьких млинців напекла,

Теплого всім молочка принесла.

«Любі малята, швиденько вставайте,

Личко умийте і снідать сідайте».

Біля бабусі я сяду близенько:

«Дякую, бабцю моя солоденька!»

Завжди працює бабуся моя,

Любить бабусю вся наша сім’я.

(О. Роговенко)

Бабусині руки

Миють мене і годують,
Пестять мене і милують.

Ними все вміє бабуся робити:
Шити, в'язати й варити.

Люблю їх до щік притулити
(Дай, Боже, їм довго жити!)

Золоті бабусині руки.

(О. Василенко)

Бабуся

З ранку і до ночі
Трудиться бабуся,
В неї я охоче
Працювати вчуся.
Я бабусю прошу:
Хоч на півгодини
Хай моя хороша
Ляже, відпочине.
Годі їй, старенькій,
Мити, підмітати, -
Я сама скоренько
Приберу кімнати:
Застелю я ліжка,
Підмету підлогу,
Килимок-доріжку
Покладу під ноги,
Я сама усюди
Пил повитираю,
Квітів не забуду
Принести із гаю.
Вже як і годиться,
Все зробить я зможу, -
Я ж бо трудівниця,
На бабусю схожа.

(В. Гродська)

Борщик

Бабця нам варила борщик-
Смачний, червоненький.
Укладала все у горщик-
Глиняний, гарненький:

Бурячок та картоплини
Жменьку ще квасолі.
Шматок м'яса, півморквини
І дрібочку солі.

Потім трішки капустини
Насікла дрібненько.
-Варись, борщик, для родини,
Варися швиденько!

Вже не терпиться малечі,
Виглядають борщик.
Та чекають поки з печі
Бабця вийме горщик.

Повсідалися до столу
Малюки з мисками.
Страву їстимуть чудову-
Борщик з пампушками!
 
(Наталія Паснак)

Короткі вірші про бабусю

Короткі вірші про бабусю

Іноді буває складно знайти багато слів, щоб висловити свої почуття. У такому випадку вам допоможуть короткі вірші про бабусю, які втілюють безмежну любов і вдячність.

Рукавички

Узимку, в морози, хуртечі й завії,

Тебе і мене рукавички зігріють.

А теплі від чого вони і чому?

Скажу вам по щирості: теплі тому,

Що наші ласкаві бабусі і мами

Вплітають тепло своїх рук між нитками.

(Анатолій Костецький)

Бабусині казки

У бабусі руки вмілі,

А казки – чудові, милі.

Миготять в повітрі шпиці,

За клубочком скаче киця.

А нитки все в’ються, в’ються,

А казки рікою ллються…

Ляжу в ліжко, та не спиться –

Нову казку в’яжуть шпиці.

(Б. Зінченко)

Рідній бабусі

Я зізнатись не боюся –
Краща ти за всіх бабуся!
І хоч старша за усіх –
Найдзвінкіший в тебе сміх!

Пам’ятай, бабусю, рідна!
Дуже ти усім потрібна!
То старішати завжди –
Будь здоровою завжди!

(С. Гордієнко)

Моя бабуся

Молода, струнка, красива,
І спортивна, і вродлива,
І сучасна, і мобільна,
Ніжна, добра, модна, стильна,
Працьовита, щедра, класна,
Мудра, лагідна, сучасна,
Мила, любляча, хороша,
Ще й на мене дуже схожа!
Поцілую, пригорнуся,
Бо вона — моя бабуся!

(Тетяна Строкач)

Дай, бабусю, поцілую

Дай, бабусю, поцілую,
сивину твого волосся.
Теплим диханням зігрію
Снігом вибілені коси.

Може і на них розтане
Лоскотливий іній срібний,
Мов химерні візерунки
На замерзлій з ночі шибці.

(Анатолій Костецький)

Бабуся назавжди залишиться у нашому серці

Бабуся назавжди залишиться в нашому серці

Бабуся - це наш янгол-охоронець, наша подруга і порадниця. Її любов і турбота завжди супроводжуватимуть нас, де б ми не були. Ці вірші допоможуть нам зберегти пам'ять про нашу бабусю і нагадати про те, що вона назавжди залишиться у нашому серці.


Читати також