2025. Конкурси
Digital Art з ШІ
Веселі вірші про зиму
Війна, кохання, перемога
Вчитель, який змінив моє життя
За 28 днів весна, кохання…
Зимовий конкурс
Конкурс драбблів
Конкурс одноактних п'єс
Поетична Хвиля
Солодкий літературний конкурс
Тварини – наші друзі, а не іграшки
Читай, малюй, вигравай
Що відбувається у темряві
Ганна Кревська. Конкурс драбблів
0
Поділитися:
ПУВИЦІ
Бабуся називала їх пувиці… Вони лежали у старому мідному кофейнику, якого з Імперіалістичної виніс прадід. Син вибирає однакові, складає рядком, я – розказую ґудзикові історії. Найстарший – панський, міниться веселкою. На чім тебе носила прабаба? Спитаю в чебрецю. Великі, чорні, грязюка під обідком – від колгоспної фуфайки бабусі. Зірчасті – від батькового мундиру, теревенять про військо, рибалку, спотикача. Син пересипає родинний статок, дивується візерункам… Щербата – германська, від маминої тітки, її на совість пришили в бараках Берліну. Сині носив мамин халат, сріблясті - дядькова нейлонова сорочка.
– Якого ґудзика тобі нашити? – питаюся.
– Усі гарні, – сміється син.
Він не знає тих людей. Тільки пувиці з їхньої одежі.
