Сєдова Олександра

Спогад

     Була холодна весна. Маленька білочка, пробігаючи по гілці з горішком, перечепилась, і горішок полетів униз. Заплакала вона гіркими слізьми, бо не було що їсти,  і ні з чим повернулася додому.

     Минув час. Білочка стала дорослою та вже мала власну сім’ю. Улітку її діточки бігали по подвір’ю та знайшли горішок. Прийшла мама до білченят і спитала:

  • Де це ви знайшли його?
  • Він лежав прямо під гілкою, засипаний пилюгою.

Білочка взяла до рук горішок  і поринула в спогади про ті сумні часи. Вона була вдячна за це діткам. Тепер на згадку про голод лишився тільки горішок. 

Умови участі у конкурсі драбблів

Читати також


Вибір читачів
up