Біографія Бруно Апіца
Бруно Апіц – німецький прозаїк і драматург – народився 28 квітня 1900 року у м. Лейпциг (Німеччина) у родині робітника.
Після закінчення школи набув фаху майстра з виготовлення печаток. Брав участь у робітничих повстаннях, за що був ув’язнений.
Після Першої світової війни неодноразово притягувався до відповідальності за соціалістичну антивоєнну пропаганду, а при націонал-соціалістах був ув'язнений у концентраційних таборах. Був бранцем концтабору Заксенбург (1933), в’язниці у м. Вальдгайм (1934‒1937), концтабору Бухенвальд (1937‒1945).
У повоєнні роки керував Лейпцизьким театром, працював актором, сценаристом. З 1949 – редактор «Лейпцизької народної газети» («Leipziger Volkszeitung»). Працював на кіностудії «ДЕФА» («DEFA»). Був членом правління Спілки німецьких письменників і членом Берлінської академії мистецтв.
Друкуватися почав у сатиричних періодичних виданнях. Дебютував п’єсою «Чоловік на шиї» («Der Mensch im Nacken», 1924). Писав вірші, новели, нариси, радіоп’єси, кіносценарії, романи.
Світове визнання Апіцу приніс роман «Голий серед вовків» («Nackt unter Wölfen», 1958), написаний на фактах власної біографії. У книзі йшлося про підготовку в’язнями Бухенвальда збройного повстання і порушено проблему людяності серед варварства. У 1962 роман екранізовано на кіностудії «ДЕФА» (режисер Ф. Баєр).
У романах «Райдуга» («Der Regenbogen»; 1976), «Тліюча пожежа» («Schwelbrand»; 1984) зображено розвиток німецького революційного робітничого руху початку 20 ст.
Українською мовою окремі твори Апіца переклали Н. Гордієнко-Андріанова, В. Андрушко, В. Ревуха.
Роман «Голий серед вовків» перекладено понад 30-ма мовами. Під час його екранізації Апіц був сценаристом й актором. 2015 знято нову версію роману (режисер Ф. Кадельбах).
Бруно Апіц помер 7 квітня 1979 року у Берліні (Німеччина).
Твори
Критика
