Біографія Юстінаса Марцінкявічюса

Юстінас Марцінкявічюс – литовський письменник, драматург, перекладач – народився 10 березня 1930 року в с. Важаткеміс (нині Пренайський район, Литва).

У 1949 закінчив сільську школу в с. Важаткеміс. У 1954 – Вільнюський університет. Працював у редакціях журналів «Genys» («Дятел»), «Pergalė» («Перемога»). З кінця 1980-их – у політичний боротьбі за відновлення державної самостійності Литви, один із керівники руху «Саюдіс».

Юстінас Марцінкявічюс – академік АН Литви (1990).

Премії та нагороди:

Державна премія Литовської РСР (1957, 1969).
Національна премія з літератури і мистецтва (2001).
Літературна премія ім. Й. Айстіса (2010).
Літературна нагорода Польського ПЕН-клубу (1997).
Ордени Великого князя Литовського Ґедиміна 3-го (1993) і 1-го (1997) ступенів та Вітовта Великого (2003).

Юстінас Марцінкявічюс помер 16 лютого 2011 року у Вільнюсі.

Творчість Юстінаса Марцінкявічюса

Юстінас Марцінкявічюс дебютував віршами у 1953. У творчості домінують філософське начало, драматична напруженість, сучасні реалії набувають значимості національних поетичних символів. Етичні та естетичні ідеали ліричного героя Марцінкявічюса позначені гармонійністю.

Поема «Kraujas ir pelenai» («Кров і попіл», 1960; інсценізована 1984 у Київському театрі поезії) – про трагедію спаленого гітлерівцями литовського с. Пірчюпіс. Глибиною філософського бачення світу, історичного минулого та сучасного життя відзначаються поеми «Dvidešimtas pavasaris» («Двадцята весна», 1956), «Publicistinė poema» («Публіцистична поема», 1961), «Donelaitis» («Донелайтіс», 1964), «Siena» («Стіна», 1965), «Pažinimo medis» («Дерево пізнання», 1979) та ін.; низку поем інсценізовано.

У повісті «Pušis, kuri juokėsi» («Сосна сміялась», 1961) порушено проблеми становлення творчої молоді. Своєрідним національним епосом є драматична поетична трилогія – «Mindaugas» («Міндауґас», 1968), «Katedra» («Кафедральний собор», 1971) та «Mažvydas» («Мажвідас», 1977); в ній відтворено зародження литовської державності, писемності й духовності.

Видав книгу есе «Dienoraštis be datų» («Щоденник без дат», 1981). Для дітей написав збірки віршів «Daina prie laužo» («Пісня біля багаття», 1955), «U-ti-ti-ti, šalta» («Ой-ой-ой, холодно», 1969), «Voro vestuvės» («Павукове весілля», 1980), віршовану казку «Grybų karas» («Війна грибів», 1958), поему «Laukinė kriaušė» («Дика груша», 1960; усі – Вільнюс).

У радянські часи Марцінкявічюс був надзвичайно популярним, чимало його віршів стали народними піснями, книжки видавали величезними накладами (до 50 тис. прим.), на вистави за його драмами завжди був аншлаг. У 1982–1983 видано «Raštai» («Твори») Марцінкявічюса у 5-ти томах. Марцінкявічюс – автор повного перекладу литовською мовою естонського («Kalevipoeg» / «Калевіпоеґ») та фінського («Kalevala» / «Калевала») епосів.

Юстінас Марцінкявічюс та Україна

Марцінкявічюс присвятив Т. Шевченку вірш «Poeto gimimas» («Народження поета», 1954). Письменник переклав низку творів В. Сосюри, А. Малишка, П. Воронька, Д. Павличка.

Окремі твори Марцінкявічюса українською мовою переклали В. Бичко, П. Мовчан, О. Лупій, Б. Степанюк, Д. Павличко, В. Петровський, В. Коломієць, О. Мокровольський, Д. Чередниченко, Р. Лубківський, П. Марусик.

Українські переклади творів Марцінкявічюса: Сосна сміялась. 1963; [Вірші] // Сузір’я. Вип. 5. 1971; Кров і попіл // З поезії народів СРСР. Вип. 1. 1972; [Вірші] // Хвилі Німану. 1974; Поезії. 1981; [Вірші] // Литовська радянська поезія. 1985; Ікар // Антологія радянської одноактної драматургії. Вип. 3. 1987 (усі – Київ).

Твори Юстінаса Марцінкявічюса:

Prašau žodžio. 1955;
Daina prie laužo: eilėraščiai vaikams. 1955;
Dvidešim-tas pavasaris: poema. 1956;
Grybų karas: poema ir eilėraščiai. 1958;
Kraujas ir pelenai: herojinė poema. 1960;
Publicistinė poema. 1961;
Pušis, kuri juokėsi. 1961;
Duoną raikančios rankos. 1963;
Donelaitis: poema. 1964;
Siena: miesto poema. 1965;
Mediniai tiltai. 1966;
Baladė apie Ievą. 1966;
Mindaugas: dviejų dalių drama-poema. 1968;
Liepsnojantis krūmas. 1968;
Sena abėcėlė. 1969;
Mindauga: dviejų dalių drama-poema. 1970;
Dvidešimtas pavasaris: poema. 1970;
Katedra: 10-ties giesmių drama. 1971;
Mažvydas: trijų dalių giesmė. 1977;
Gyvenimo švelnus prisiglaudimas. 1978;
Pažinimo medis: poema. 1979;
Būk ir palaimink. 1980;
Dienoraštis be datų. 1981;
Tokia yra meilė = Love is like this. 1983;
Vienintelė žemė. 1984;
Už gyvus ir mirusius. 1988;
Lopšinė gimtinei ir motinai. 1992;
Prie rugių ir prie ugnies. 1992;
Daukantas: dviejų dalių draminė apysaka. 1997;
Žingsnis. 1998;
Carmina minora: poema. 2000;
Poezija: 2 kn. 2000;
Dienos drobulė. 2002;
Naktį užkluptas žaibo: nauji eilėraščiai. 2008.