Юстінас Марцінкявічюс. Серпень
Північ знову в зеніті,
задрімалось тіль-тіль...
Лиш натягнуті ниті
в моє серце — од піль.
Місяць-повень край неба
виплива з чорноти —
паляничка ще тепла, наче знак повноти
жнив отих, того кола
повсякденних прикмет,
коли бачать святково і людина, й предмет...
Коли нива уроча, колос важко доспів;
наче піна молочна —
долі спів, жнивний спів,
і відвага, і милість
в цій-бо тихій красі,
і не кров задимилась,
а роса на косі.
Переклав Володимир Коломієць
Твори
- Буття
- Дві жінки
- Жалітиму інших
- Життя поета
- Крижані квіти
- Лось
- Мов глибокі хвилі — день по дневі
- На світанні
- Натхнення
- Роздум
- Серпень
- Стара азбука
- Туга
- Шкільна муза
- Шосе індустрію грає
Критика
