Лось

Слід глибокий коло потока,
кущ обгризений надовкола!
Повні запахів ніздрі чуйні,
повні звуків чутливі вуха.

А пізніше — по сивій шкурі
розпливається пляма крові,
увіткнулися ніздрі в землю,
позгасало проміння рогів.

Не віддав мені він нічого —
ані запахів, ані звуків.
Все, що пахло йому й співало,
залишилося в лісі.

Намочи в його крові палець
і прибий до мойого лоба
Каїна знамено. Я буду
від сьогодні проклятий.

Я ішов з лісового дому
так, неначе в тюрму,—
на довічне
ув’язнення
скараний.