Туга

Юстінас Марцінкявічюс. Туга. Читати онлайн

Туго божественна, здорова будь!
Ти — дня провалля й ночі піки білі,
Ти — тремкіт листя, чорних зір могуть,
Вогонь у перетомленому тілі.

З тим, що ненавиджу, з тим, що люблю,
З повітрям, із землею, із водою
Мене знаходиш, як зерно — ріллю,
І сієшся в мені сама собою.

Тебе приймаючи, в тобі тону
І вірю — з тебе, ніби з океану,
Я на поверхню випливу незнану.

Вхлинатиму, не клявши талану,
Твого пломіння силу очисну,
Аж сам золою радісною стану.


СТОРІНКА АВТОРА


Читати також