На світанні

Перед світанням дві птахи
спурхнули. Підвелась трава.
Обійми мене і тримай.

Білі-білі руки, білі руки
ніжать мене і протікають крізь мене,
І велике життя прикрите
на дитячім ліжечку.
На світанні немає тіней.

Земля прилітає разом із горами,
із гаями, із містами —
і, важко дихаючи, падає до ніг.

Доведеться встати і дати їй
води і хліба.