Юстінас Марцінкявічюс. На світанні
Перед світанням дві птахи
спурхнули. Підвелась трава.
Обійми мене і тримай.
Білі-білі руки, білі руки
ніжать мене і протікають крізь мене,
І велике життя прикрите
на дитячім ліжечку.
На світанні немає тіней.
Земля прилітає разом із горами,
із гаями, із містами —
і, важко дихаючи, падає до ніг.
Доведеться встати і дати їй
води і хліба.
Переклав Олесь Лупій
Твори
- Буття
- Дві жінки
- Жалітиму інших
- Життя поета
- Крижані квіти
- Лось
- Мов глибокі хвилі — день по дневі
- На світанні
- Натхнення
- Роздум
- Серпень
- Стара азбука
- Туга
- Шкільна муза
- Шосе індустрію грає
Критика
