Юстінас Марцінкявічюс. Мов глибокі хвилі — день по дневі
Мов глибокі хвилі — день по дневі,
повні відкриттів і таїни...
Осягаючи дива життєві,
піднімаємося з глибини.
Маримо: як плине час поволі!..
Спраглі руху, час ми обженем.
Той палкий метал — залізо долі —
викувати прагнем. І куєм.
Речі
наших мислей, ніби корму
просять, схожі чимось на звірят.
У легенях — вітру вище норми,
тож не тліють Люди, а горять.
Коли хтось: — ВТОМИЛИСЬ ВИ? — спиає,
— ЗОСТАЄМОСЬ! —
пролуна, мов спів.
Хай і не прольотами зі сталі,
то стовпами для малих мостів!..
Переклав Володимир Коломієць
Твори
- Буття
- Дві жінки
- Жалітиму інших
- Життя поета
- Крижані квіти
- Лось
- Мов глибокі хвилі — день по дневі
- На світанні
- Натхнення
- Роздум
- Серпень
- Стара азбука
- Туга
- Шкільна муза
- Шосе індустрію грає
Критика
