Життя поета

На вечерні виспівали.
На тіпанні льону виспівали,
під копою жита вилежали.
В комірчині під полою знайшли.
Іди, кажуть, як людину стрінеш,
зніми перший шапку.

О, це свята робота
шапку знімати –
будьте здорові усі:
твій – хлібець,
твоя – слізонька,
а зітхання – твоє.

Уже й не підніму я всього,
що даєте,
уже й важко.
А як треба буде вернутися,
а як треба буде прийти назад –
туди, де я ще не був?