Джені Пачовскі: «Сучасний цирк — це мистецтво, яке дарує найбільшу свободу»

Автор: Уве Пюц

Сучасний цирк — це не про тварин і дешеві трюки. Тут панують танець і акробатика. Джені Пачовскі (Jenny Patschovsky), 43 роки, прагне популяризувати сучасний цирк, пояснюючи для журналу Німецької залізниці «Mobil», що саме робить цей молодий жанр таким захопливим.

Хто ж там летить? Шоу «Есенція Урбантатикс» («Urbantatix Essence») демонструє артистичні виступи, які поєднують брейк-данс, паркур і скейтбординґ. Світлина Еви Бертен / Eva Berten

Коли мова йде про цирк, більшість людей уявляють собі манеж з тирсою та катання на слонах. Але чи відповідає такий образ сучасному стану циркового мистецтва?

Циркове мистецтво існує вже понад 250 років і постійно змінюється. Проте, уявлення про цирк у багатьох людей все ще ґрунтується на образі класичних сімейних цирків, які з’явилися в середині ХІХ століття і досі не залишають нікого байдужим. На думку спадають клоуни і ринґмайстер, костюми з блискітками, сальто акробатів на трапеції і тварини на цирковому ринґу.

Те, що незмінно провокує дискусії про добробут тварин...

Не можна заперечувати, що саме через це сьогодні цирк втратив той престиж, який мав раніше. Тому навіть традиційні циркові трупи поступово відмовляються від використання тварин у своїх виступах. Окрім цього, існує й інший напрямок циркового мистецтва, що не схожий на традиційний з його класичними номерами та акцентом на вражаючих трюках. Це і є сучасний цирк, який можна побачити на таких фестивалях, як «Atoll» у Карлсруе, на Берлінському цирковому фестивалі або на Фестивалі циркового танцю в Кельні.

Мисткиня та активістка Джені Пачовскі хоче привернути більше уваги до сучасного цирку з допомогою небайдужих однодумців.

Що таке сучасний цирк у вашому розумінні?

Це вид мистецтва, що поєднує в собі декілька дисциплін. З одного боку, те, що багато хто асоціює з цирком: гімнастику, жонґлювання, повітряну акробатику на трапеції та маніпуляції предметами, тобто мистецтво рухати об’єкти навколо і з допомогою власного тіла. З другого боку, ці форми самовираження поєднуються у виставі з елементами інших видів мистецтва, такими як танець або театр. Вистави більше не зосереджуються на окремих номерах з демонстрацією вражаючих трюків; наразі часто використовується хореографія, подібна до танцтеатру, тобто є провідна тема або особлива естетика, якій підпорядковані всі інші елементи.

Які основні аспекти відрізняють цей вид мистецтва від танцю?

Сучасний цирк використовує широкий спектр артистичних форм вираження. Жонґлери, акробати на трапеції та інші артисти демонструють екстремальний контроль над тілом, що захоплює глядачів. Фізична напруга й емоції артистів безпосередньо передаються публіці.

Чи можна сказати, що саме завдяки вражаючим виставам канадської трупи Cirque du Soleil в Німеччині, місцеві глядачі вперше звернули увагу на новий напрямок у цирковому мистецтві?

Безперечно, ці шоу суттєво змінили наше уявлення про цирк. Проте не можна заперечувати й роль попередніх новаторів. Ще в 1980-х роках трупа Ронкалі (Roncalli) з «поетичною» концепцією вже задавала нові тенденції, а цирк «Ґош» (Gosh) досліджував нові шляхи, поєднуючи акробатику з рок-музикою та елементами буфонади. Проте, на відміну від сусідніх країн, таких як Франція, Бельгія та Нідерланди, в Німеччині сучасний цирк протягом довгого часу залишався непомітним та не мав широкого визнання. Саме тому 2011 року я спільно з іншими артистами заснувала спілку, яка згодом, у 2019 році, трансформувалась у Федеральну спілку працівників сучасного цирку. Ми прагнемо популяризувати цей вид мистецтва, продемонструвати його можливості й надати підтримку компаніям, які працюють в цирковій індустрії. 

Вільна імпровізація: У перформансі «Blueprint» артистка Міджин Кім взаємодіє з різними предметами, серед яких — гімнастичний кінь.

Тож яка ваша спеціальність?

Мій творчий напрямок — акробатика, стрибки та трюки на трапеції. Три роки тому ми разом з колегами створили номер на рухомій трапеції, який мав назву «Екстремальне падіння».

Звучить небезпечно…

Зазвичай ти піднімаєшся над сценою на кілька метрів, тому тут потрібен страхувальний ремінь. Цей номер — про взаємодію між мною та людиною, яка мене страхує, про зв’язок між свободою та безпекою. Такі абстрактні теми, як свобода та безпека, справді можна досліджувати за допомогою сучасного цирку.

Що змусило вас стати цирковою активісткою?

Як артистка я бачила, що наше мистецтво майже не помічають, тому вирішила змінити це, заснувавши циркову спілку.

Справжня сила! У виставі «Симфонія тирси» артисти жонґлюють та створюють музику за допомогою столярних інструментів на сцені.

Чого вам вдалося досягти у своїй громадській діяльності?

Найперше, кількість артистів у Німеччині зростає. За п’ять років до нашої організації приєдналося понад 200 нових членів. Одночасно зростає кількість фестивалів сучасного цирку по всій країні, тож такі великі інституції, як Берлінський фестиваль або Рурський фестиваль у Реклінґгаузені, включають наш вид мистецтва до своїх програм. Наразі існує також місцеве фінансування для артистів. На жаль, молоді таланти все ще змушені їхати за кордон, щоб здобути сучасну циркову освіту. Наша головна мета — підтримати створення школи сучасного циркового мистецтва в Німеччині. Це важливо ще й тому, що нам дедалі більше потрібно молодих талантів.

Чи визнають сучасний цирк з Німеччини на міжнародному рівні?

Звісно. Берлінська компанія «Досі голодні» («Still Hungry») здобула три нагороди на міжнародному фестивалі «Фриндж» в Единбурзі, який має високу репутацію. «Overhead Project» з Кельна також багато гастролює за кордоном. Тож Німеччина нарешті з’явилася на цирковій мапі.

Яку роль, на вашу думку, відіграє сучасний цирк у суспільстві?

Сучасний цирк загалом дуже доступний. Вам не потрібно знати класичні театральні постановки чи мати спеціальну підготовку, щоб насолодитися ним. Кожен може прийти і побачити виставу. Я вірю, що завдяки безпосередній фізичній присутності артистів виникає сильне відчуття єднання з публікою, і в цьому вже є велика цінність. Циркові вистави «Overhead Project» розкривають тему влади і владних відносин, зображуючи їх через взаємодію між людьми. Хто несе когось, а кого несуть? Відносини між людьми можна показати більш безпосередньо за допомогою екстремальної парної акробатики, ніж за допомогою мови. Акробатика також може промовляти до нас. Сучасний цирк — це мистецтво, яке дарує найбільшу свободу.

Стаття вперше була опублікована німецькою мовою під назвою «Modernes Zirkus-Genre “Wir haben die größten Freiheiten”» в журналі Німецької залізниці «Mobil» 8 лютого 2024 року.

Переклала Дарія Дербеньова.