06-03-2024 Розваги 9480

Підбадьорюючі вірші. Слова підтримки, коли важко на душі

Підбадьорюючі вірші. Слова підтримки, коли важко на душі

Життя – це мінлива річка. Іноді вона вирує та кидає нас на рифи труднощів, а іноді розливається спокійним плесом, даруючи відчуття миру та спокою.

У часи, коли хмари затьмарюють сонце, а вітер несе холод зневіри, нам потрібна підтримка. І саме тут на допомогу приходять слова. Слова, що зігрівають душу, дарують надію та окрилюють.

Підбадьорюючі вірші – це не просто римовані рядки. Це щирість, вилита на папір, це емоції, що знаходять відгук у серцях. Це джерело сили, з якого можна черпати натхнення, коли здається, що сил вже немає. Вірші, коли важко на душі, дозволяють на будь-яку ситуацію подивитися під новим кутом і знайти правильне рішення.

У цій статті ми зібрали для вас підбадьорюючі вірші на будь-який смак. Тут ви знайдете слова підтримки українською мовою, що торкнуться вашої душі, вірші про віру, надію та любов, про сенс життя та перемогу над труднощами.

Нехай ці вірші для душі стануть для вас джерелом сили і натхнення, допоможуть вам знайти опору в собі та у світі. Нехай вони окрилять вас та поведуть до нових звершень!

Вірші підтримки до сліз

Вірші підтримки до сліз

Підбадьорюючі вірші – це особливий вид поезії, що володіє неймовірною силою емоційного впливу. Їхні слова проникають у найглибші куточки душі, даруючи розраду, надію та віру у найскладніші моменти життя.

У часи горя, втрат, зневіри та розчарування, коли здається, що нічого не може дати полегшення, саме вірші підтримки стають порятунком. Їхні щирі рядки, сповнені співчуття, емпатії та розуміння, дарують відчуття єднання з іншими людьми, дають розуміння, що ти не самотній у своїй біді.

Вірші підтримки – це цілюща вода, що загоює рани, дарує душевний спокій та веде до світла. Їхні слова дарують віру у власні сили та спонукають до дій.

Читаючи такі вірші, відчуваєш, як у серці з’являється тепло, а на обличчі – посмішка. Їхня щирість та емоційність здатні розтопити навіть найхолодніше серце, даруючи надію на краще майбутнє.

Ти – сонце комусь на світі…

Коли опускаються руки,
І нерви – немов дротами,
Лиш серце нав’язливим стуком
Приводить тебе до тями,

Послухай його, послухай
Воно наказує – жити,
Ти маєш право спіткнутись,
Не маєш права спинитись…!!!

Давай, давай, підіймайся,
Ти тут, щоб комусь світити,
Борися і не здавайся
Ти – сонце комусь на світі…

Ти щастя комусь єдине,
Чийсь світ і чиясь палітра,
Благаю, збери всі сили
І впевнено йди до світла…

(Британ Галина Ярославівна)

Підтримка

Ніщо так віри не вселяє 
У те, що зможеш геть усе, 
Як той, плече хто підставляє,
 Коли життям тебе несе. 

В бурхливім вирі всіх подій, 
Коли жбурляє, як піщинку, 
Хто з всіх утрачених надій
Тобі протягне соломинку. 

В ту мить достатньо і хвилини, 
Щоб настрій зовсім іншим став. 
З-поміж всієї тої днини —
У силі й вірі тій зростав. 

…Підтримка не дає тужити, 
Ми можем з нею все в житті:
Перебороти, пережити —
Інакше зовсім в самоті.

(Сергій Ущапівський)

***

Я прийду! У моменти, коли тобі важко буде,
І не матимеш ти ні від кого підтримки!
Я прийду! Хай там сонце на землю впаде,
Й небо вкриють густі, непрохідні хмаринки!
Я прийду! Вір мені й сумніватись не смій, 
Просто  знай, навіть, можеш мене не гукати!
Я прийду! Ти у мене єдиний, ти - рідний, ти - мій,
І ніяка проблема не зможе мене залякати!
Я прийду! І тоді, коли друзі відвернутися всі, -
Зроблять вигляд, що ти їм чужий і байдужий.
Я прийду! Босоніж прибіжу, по холодній росі,
Хай би що там було б, - я прийду, бо люблю тебе дуже!

(Людмила Степанишена)

Не бійся, впасти не страшно…

Не бійся, впасти не страшно,
Бо тут, унизу, все просто,
Все чисто, прозоро, вчасно,
Для серця незримий простір…

А може твоє падіння,
Це Божий тобі дарунок?
Для серця твого – прозріння,
Спраглій душі – порятунок…

Там високо, ти ж не бачив,
Чийогось терпкого болю,
Не слухав чийогось плачу,
Не знав про чиюсь неволю…

Не бійся, впасти не страшно,
Підіймешся після падіння,
Та небо стане осяжним,
Бо серце пустило коріння…

(Британ Галина Ярославівна)

Весна

«Так, наче все, що спалено на дим,

Вертається з вітрами. Сиве око

Ще блимає над обрієм блідим.

І марить місто спокоєм. І соком,

Терпким і сильним, повниться трава

З асфальтових вибоїн. І над нами –

Чиясь долоня, тепла і жива,

З блакитними – крізь пальці – небесами».

(Марʼяна Савка)

Ти дихай…

Ти дихай, дихай, чуєш? Дихай, дихай…
Повітря – щит від холоду зими,
Все стихне, стихне, віриш? Стихне, стихне,
Поки дощить – із Богом говори…

Він чує, чує, знаєш? Чує, чує…
Його рука тримає весь твій світ…
Врятує знов і знов тебе врятує,
Щоб ти крильми здійнявся у політ…

І відродився з попелу зими,
Любов’ю загорівшись серед віхол,
Як душить – вилий, не ховай сльози́,
Та дихай, чуєш? Дихай, дихай, дихай…

(Британ Галина Ярославівна)

Вірші, що торкаються душі

Вірші, що зачіпають душу

Вірші, що зачіпають душу, володіють неймовірною силою емоційного впливу. Їхні слова проникають у найглибші куточки душі, змушуючи нас співпереживати, замислюватися над вічними цінностями.

***

А мені байдУже, що про мене кажуть,
Вже давно не слухаю я цих балачок.
Бо як станеш слухати, то таке розкажуть,
Що волосся дибки й страх до кісточок!
Ну і що ж поробиш, от такі в нас люди,
Все про когось знають, а про себе - ні.
Та й не тільки в нас, - це таке усюди,
В тих розмовах менше правди, ніж брехні.
А мені байдУже, хай собі говорять,
Бо ж язик у кожного в роті недарма!
Неприємно інше, - коли з ними поряд -
В очі все мені сказати мужності нема!

(Людмила Степанишена)

Годинник б`є

Годинник б’є. І ночі б’ють акорди. 
Не треба слів. Відчуй своє життя. 
Сьогодні не турбуйся за народи. 
Турбує хай тебе твоя душа. 
Передивись усю твою дорогу. 
І, хоч ти не повернешся назад, 
Молися до небес про допомогу, 
А не звертай у чийсь холодний сад. 
Відкрийся. Вилий душу. Глянь у небо. 
Іди вперед. Не припиняй іти. 
Світ гратиме вже реквієм для тебе, 
А ти живи. Не в світі, та живи. 
Годинник б’є. Не пізно і не рано. 
Чекає гніч вже схилених колін. 
Не відкликайся світові. Бо рани 
Від нього були в сотні поколінь. 
Ударить дзвін. І знов – холодна тиша. 
Акорди ночі б’ють в цей світлий дзвін. 
Настав час світла. Час вже стати вище  
Тих сірих буднів світу. Встань з колін.

(Оля Стасюк)

Бог біля тебе стоїть…

Ти колись у дорозі впав,
Подорожній вдарив у спину…
Тоді Бог біля тебе стояв,
Обіймаючи, мов дитину…

Ти колись до кісток промерзав
Серед сотень людей самотній…
Тоді Бог біля тебе стояв
Одягаючи душу в спокій…

Ти сьогодні ідеш в метушні,
Час заповнюючи юрбою…
Знай, – а Бог біля тебе стоїть
І чекає розмови з тобою…

(Британ Галина Ярославівна)

А треба - просто зачекати...

Коли здається, що навколо
Суцільна темрява лишень...
І це не скінчиться ніколи
І починається твій день,

Немов в покинутій безодні...
Згадай у серденьку одне:
Шляхи незвідані Господні
Ніхто з людей не осягне...

Та Він продумує дбайливо
Найменші крихітки деталь...
З яких і творить справжнє Диво!
Та часто втомлені, на жаль,

Ми так спішимо нарікати
На подарований нам шлях...
А треба- просто зачекати,
Немов ті квіточки в садах!

Вони з'явилися не зразу,
Не впали високо з небес...
Це зайняло чимало часу...
І цей незвіданий процес

Почався Господом в глибинах
В суцільній темряві грунтів...
Маленьку крихітну зернину
З любов'ю й вірою створив

Посеред бруду задля того,
Аби зміцнішати змогла!
Вона ж не відала нічого
І тільки вірою росла!

Лиш довіряючи всеціло,
Що там попереду- тепло
Вона із вірою міцніла!
Могутнє Господа крило

Її незримо обіймало
І захищало від всього...
Вона ж із вірою долала
Всі терни темного свого

Шляху, дарованого Богом...
І ось у темряві рясній,
Коли, здавалося, ні в кого
Не мало б вижити надій,

Жевріють вогники прекрасні!
Найперші промені Небес!
І всі подолані нещастя
В ясному сяяні чудес

Умить зникають у глибинах
Вже нею пройдених грунтів,
Які несли в її стеблину
Насправді сік життєвих сил!

Із тої темряви зростала,
Без неї висохла б вона...
Насправді в труднощах долала
Свій шлях від мертвого зерна

До неймовірного цвітіння!
Які ж незвідані шляхи
Для нас Господнього спасіння...
І хоч не бачимо руки

Його незримої та маєм
Незмінно вірити в душі!
І, як зернинка довіряє,
Так само маємо усі

Ми з вдячним серденькрм долати
Творцем дарований нам шлях!
Лишилось трішечки чекати
Вже зовсім скоро в Небесах

Засяють промені надії!
Лиш треба силою зрости...
Я буду квіткою- я вірю!
Прошу довірся Богу й ти!

(Інелла Огнєва)

А щастя вже близько

Життя- це не час, коли в серці з жалем
Чекаємо літа...Так легко спізнитись...
Це вибір під теплим осіннім дощем
Неначе дитя, танцювати навчитись!

Не з сумом дивитись, як листя з дерев
Спадає донизу...Букети збирати!
В дарунок коханим!!! Як тільки збагнем,
Не зможем, як звикли, в житті сумувати...

Коли осягнемо, що тільки від нас
Залежить цей вибір- усьому радіти!
І щастя не в тому, що дано для вас,
А в тому, що можете ближнім створити!

Ми звикли чекати на кращі часи
І жити в майбутньому вічно думками...
А щастя на відстані, ближче руки...
Але дотягнутися- вибір за нами!

Не з нового року, не завтра, не там...
А нині єдине- усе, що ми маєм
Це мить, яку Богом даровано нам!
І щастя - це вибір! Так що ж ми чекаєм?

Допоки не пізно, рушаймо скоріш
Назустріч дитинству, де все було дивом!
Я вірю, ми здатні, ми зробим добріш
Цей світ, якщо зможем обрати щасливо

Із вдячністю в серці сприймати усе
Радіти щоденним прекрасним дрібницям
А щастя вже близько потрібно лише
Зробити свій вибір і серцем зміниться!

(Інелла Огнєва)

Вірші про життя

Вірші про життя

Вірші про життя - це глибокі роздуми над сенсом буття. Вони дарують емоції - змушують сміятися, плакати, співпереживати, відчувати всю гаму людських почуттів. Спонукають до роздумів над сенсом життя, цінностями, пріоритетами. Збагачують духовно, розширюють кругозір, дарують нові знання та розуміння світу. Вірш про сенс життя дарує віру, оптимізм і спонукає до дії.

***

Вже витратила, мабуть, усі нерви -
Зриваюся, кричу чогось на всіх...
Я потребую хоч маленької перерви,
Щоб знову в хаті спокій був і сміх.
Почну з кота свого, напевно, приклад брати,
Проблем ніяких, не життя, а справжній рай!
У нього ціль одна - поїсти й спати,
А шкоду зробить - спробуй ще піймай!
До хати йде тоді, коли захоче,
Одне бажання в нього є - весна!
Зігрітий ласкою з усіх сторін, муркоче,
Ще, часом, ловить мух біля вікна.
Оце й уся його робота і завдання,
Ніяких труднощів, турбот, переживань.
Не має кіт ніякого страждання,
Невдач ніяких і розчарувань...
Вже завтра почну вчитися у нього,
Ну не життя, а справжній тобі мед:
Поменше брати в голову дурного,
Себе любити й з оптимізмом йти вперед!

(Людмила Степанишена)

***

Є різні люди у житті...
Одні - як квіти при дорозі.
Так хочеться зірвать тобі-
Та підійти до них не в змозі.
Є люди...Світять, немов сонце,
Без них ти зовсім в темноті,
Відчинять для тебе віконце-
Й на допомогу йдуть тобі!
Є люди...Наче, темні хмари,
В житті твоїм, як буревій,
А діють так... немов то чари,
Й до дна ти п'єш... вже цей напій...
Є люди...як ковток повітря-
Ти задихаєшся без них!
І навіть... Через тисячоліття!
Ти будеш згадувать про них.
Є люди - полум'я вогню,
Підійдеш близько - й обпечешся,
Ще й душу вивернуть твою,
Та й після цього не зречешся.
Прості є люди...Як вода...
В клітинці кожній відчуваєш,
Без них нема твого життя-
Та рідко ти їх обіймаєш.
Багато  різних є людей,
Одні - урок несуть тобі!
А інші просто є незмінні -
І йдуть з тобою по житті.

(Viktoria Sakalosh)

Життя

Життя — це просто дивна казка,
В яку приходимо лиш раз.
Тут для людей любов і ласка,
І світло сонечка для нас.
І небеса бездонні сині,
Чарівні зорі в небесах.
Ключі високі журавлині,
І вся оця земна краса.
Життя складне, але чудове,
Ми робимо в нім відкриття.
Й завжди ідемо в невідоме,
Тим цікавіше нам буття...
Привабливіше, яскравіше,
Є для фантазії політ.
І манять вдаль путі світліші...
І ти не йдеш — летиш у світ!
Є і різкі в нім повороти,
Де випадаєш із сідла.
Завертять враз круговороти...
Бувають і такі діла.
Та все проходить, час спливає,
Нова мета нас кличе вдаль.
В житті усякого буває,
Та за минулим нам не жаль,
Бо кличуть знов нові дороги,
Під ноги стеляться путі.
Чекають радощі й тривоги
Щодень у нашому житті.
Життя складне, але цікаве.
Його не взнаєш до пуття.
Буває радісне й лукаве...
Але... Спасибі за життя!

(Надія Красоткіна)

***
Якого кольору твій світ?
Яким його ти бачиш серед ночі?
У час, коли забуті безліч бід
Коли від втоми закриваєш очі...

Коли пірнаєш в володіння сну
Стає він білим, чистим як дитинка
Прощає всі образи і вину,
Твій світ є ніжним мов пухка хмаринка...

Однаковим він є в цей час для нас
Та лиш прокинувшись і зрозумівши ДЕ ми,
Забарвлення міняє в раз-
Підкидуючи кожному свої проблеми...

Блакитний - істина, невинність, миролюбність,
Червоний - пристрасть, сила і життя...
Зелений - ревнощі, надія, неприступність
А жовтий - творче, сонячне буття...

Тож оберіть яке ВАМ до вподоби
Забарвлення навколишнього дня.
Тільки б робило людям добре,
А ВАМ лиш радість й самовизнання.

Філософські вірші

Філософські вірші

Філософські вірші - це особливий вид поезії, що сягає глибин людського буття. Їхні рядки сповнені роздумів над сенсом життя, природою людини, місцем людини у Всесвіті.

Зміцніла віра

Збились об землю п’яти,
І мозолі набила:
– Небо, хочу літати –
Тихо прошепотіла…

Щільно затисли леза
Досвіду і реалій:
– Не полетиш, не треба
Тихо ступай і далі…

Холодом спутав вітер
Остраху і вагання:
– Ні, тобі не злетіти,
Марні усі старання…

Потім мрія з’явилась
Обійняла́ теплом:
– Ось, тримай, твої крила
Спробуй, змахни крилом…

І зацвіла весною,
В серці зміцніла віра:
– Зможеш, Господь з Тобою,
З Ним тобі все під силу!

(Британ Галина Ярославівна)

***

Ми на землі, лиш гості тимчасові. 
І живемо на ній, всього лиш раз. 
Здається, часу маємо доволі, 
Та дуже швидко, він біжить від нас.
Ми на землі, лиш гості тимчасові. 
І кожен мусить, залишити слід. 
Чи для чужих, чи для своїх по крові, 
Щоб понесли часнинку нас у світ.
Ми на землі, лиш гості тимчасові. 
І кожен вибирає, подорож свою. 
Хтось вибере пройти її в любові, 
А хтось ненависно йде по життю. 
Ми на землі, лиш гості тимчасові. 
І в кожного свій визначений час. 
Він не залежить від лихої долі, 
Бо десь на небі, все написано за нас!

(Viktoria  Sakalosh)

На світі так мало потрібно людині...

На світі так мало потрібно людині –
Лиш дах, трохи їжі та трохи тепла,
А одяг – пусте (зневажаю донині),
Аби лиш від погляду вкрити тіла.

Але для душі треба більше людині.
Багато, що треба, щоб дійсно жила, –
І пісня, і сонце, і цвіт на калині,
І зорі на небі, і добрі діла.

Душі ще потрібно багато любові,
І віри, й надії, й молитви у слові.

(Іван Коваленко)

***
Мудрості не вивчитись чужої, —
Треба помилятися самим.
…Скільки слів лишилося від Трої,
Що забрав собі на оди Рим?

А проте вчитайся в кожну кому,—
Всякий промовлятиме рядок:
Краще помилятися самому,
Ніж чужих навчитись помилок!

(Євген Плужник)

***
Вчись у природи творчого спокою
В дні вересневі. Мудро на землі,
Як від озер, порослих осокою,
Кудись на південь линуть журавлі.

Вір і наслідуй. Учневі негоже
Не шанувати визнаних взірців,
Бо хто ж твоїй науці допоможе
На певний шлях ступити з манівців?

(Євген Плужник)

Спокій

У думках не спіткаюсь, і добре,
З головою в минуле пірну,
Одоліє як втома, набридне ---
У майбутнє на мить зазирну.

У щілину, дверей не відкриє,
Усе правильно,
всьому свій час,
Заборонено, Бог не веліє,
У секреті тримає для нас.

Довгожданий прислав
мені спокій,
Голос лісу в нім,
поля, струмка,
Погостює не знаю він доки,
Наче стомлений,
йшов здалека.

Посаджу спокій,
поряд присяду,
Не стривожу,
щоб втома пройшла,
Мовчки вслухаюсь
в кожну пораду,
До його прихилившись плеча.

(Ганна Зубко)

Вірші підтримки для дітей

Вірші підтримки для дітей

У світі, де дитинство не завжди буває безхмарним, де на маленьких плечах лежать свої, дитячі, турботи, вірші підтримки допомагають. Ці щирі рядки, сповнені емоцій та оптимізму, дарують дітям відчуття єдності з іншими людьми, розуміння, що ти не самотній у своїй біді.

Тоненькі крильця

Тихенько осінь падала на плечі,
І вітер грався золотавим листям,
Вона ішла беззахисна, маленька,
Сховавши під плащем тоненькі крильця…

Рюкзак, підручники, картата кофта,
Термос із чаєм, скромний бутерброд,
Попереду і друзі і уроки,
Попереду життя повне пригод…

Дзвенить дзвінок, у школу забігає,
У коридорі шумно, дітлахи…
Дівчата йдуть чомусь її штовхають,
Звучить холодне: «Чуєш геть іди…».

За парту тихо скромно присідає,
Чому все так? Вони ж такі як я…
Душа маленька виходу шукає,
На волю рветься зрадниця – сльоза.

Ні, не заплаче, ні вона не може!
Не має права, соромно при всіх,
Налагодиться все, вони ж хороші…
За мить здається і урок пробіг.

У класі шум, усі про щось говорять,
Вона сама сидіть біля вікна…
Отак проходять миті, дні проходять,
Чомусь вона між ними не своя…

Сміється хтось, а їй здається з неї,
І через хвилювання – низький бал,
Хоча у неї і думки й ідеї,
Та не потрібні тут, бо тут є план.

Ніхто не чує те, що їй цікаво,
Не бачить тих гірких болючих куль…
Ти інший? Ось тобі клеймо лукаве!
Ти – пустота, ти серед інших нуль….

Вона в куточку термос відкриває,
П’є чай, жує свій скромний бутерброд,
А кри́льцята під светриком ховає,
Щоб вберегти від болю і незгод…

Пройдуть роки, вона розпустить крила,
Відкриє свої істини й думки…
Казатимуть – яка вона щаслива
Їй таланить – ректимуть язики…

Та лиш вона нікому не розкаже
Як було важко, битись об стіну
Як замерзала, під тягарем – «Що скажуть?»
І як же довго гнала пустоту…

Та лиш вона на самоті зоставшись,
Згадає той шумни́й, самотній клас,
Де крила вберегла колись, сховавши,
Щоб підійняти як наступить час…

(Британ Галина Ярославівна)

***

Візьми в свою долоньку
Маленького жучка.
Давай з тобою разом
Придумаєм ім'я.
А що він любить їсти?
Який мультфільм цікавить?
З тобою хоче сісти
Тебе скоріш забавить.
Давай ми порахуєм
Ось ці чорненькі цятки
Спитайся у жучка
Не хоче часом спатки?
Можливо він з собою
До нас приніс цукерку?
Розкажемо жучкові
Цікаво гру-абетку.
Давай із ним пограєм,
Щоб він не сумував.
На кожну букву слова
Іще слова згадав.
Або запропонуєм 
Медитативну гру.
"З жучком ми не сумуєм
Співаємо йому".
А ще ми веселкову
Малюєм для жучка
Дорогу кольорову
Вона крута така.
А ще давай уявим
Над нами супер-щит
Він куполом над нами
Мов крилами стоїть.
Він може захистити
Тебе, мене й жучка
З жучком тепер дружити
Бо дружба ця міцна.

(Дана Смаль)

Матуся й тато

Матуся й тато — два крила дитини,
Які допомагають в світ злетіти.
Це світлий вогник і тепло родини,
Що не дають людині збайдужіти.
Матуся й тато — сонечко крилате,
Яке дає і силу, і наснагу.
Від них обох залежить так багато,
Щоб дітям вирости й отримати відвагу,
Щоб доля діток зіркою світила,
Батькам щодня належить працювати.
Бо щоб дітей поставити на крила,
Потрібно сили і снаги багато.

(Надія Красоткіна)

Батьки і діти

Батьки і діти — це любов і сльози,
Це вічне щастя і одвічний біль.
Це сонце і тепло, сніги й морози,
Мед на вуста й на вічні рани сіль.
Як на троянді — колючки і квіти,
Так і в житті є радість і печаль.
Високі мрії й дуже різні діти…
Чомусь таке трапляється, на жаль.
Всім хочеться все мати в ідеалі,
Причому водночас і без зусиль.
Щоб щастя без труда та без печалі
Пливло саме у руки звідусіль.
Та у житті такого не буває.
Запам’ятати треба в чому річ:
Зоря щаслива лиш тоді засяє,
Якщо трудитись будеш день і ніч.
А діти — це і щастя, і турбота,
Відповідальність і тривога теж.
Без відпочинку й вихідних робота,
Любов така, яка немає меж.
(Надія Красоткіна)

Як підтримати своїми словами

Слова підтримки своїми словами

Життя – це не лише весела прогулянка квітучою галявиною. На шляху до омріяної мети трапляються вибоїни, терни та круті схили, які здатен здолати не кожен. Саме у такі моменти, коли здається, що сили ось-ось вичерпаються, а руки опускаються, рятівним колом стають слова підтримки.

Слова підтримки – це не просто банальні фрази. Це щирий вияв співчуття, емпатії та розуміння, що так важливо для кожного з нас.

***

"Я вірю в тебе! Ти все зможеш!" Ця фраза дає людині знати, що ви вірите в її сили та можливості. Її можна доповнити, сказавши: "Я знаю, у тебе є всі необхідні якості для досягнення цієї мети. Ти розумний/на, талановитий/та, працьовитий/а. Просто не здавайся і йди до своєї мрії!"

***

"Не здавайся! У тебе все вийде!" Ця фраза мотивує людину не здаватися перед труднощами та йти до своєї мети. Ви можете додати: "Я знаю, що зараз тобі важко, але ти не один/на. Я вірю в тебе і буду завжди поруч, щоб тебе підтримати. Не бійся помилок, адже вони роблять нас сильнішими. Просто продовжуй іти вперед і ти обов'язково досягнеш успіху!"

***

"Я з тобою! Ми разом!" Ця фраза дає людині відчуття єднання та підтримки. Ви можете сказати: "Я розумію твої почуття і хочу допомогти тобі. Ми разом зможемо подолати будь-які труднощі. Ти не самотній/ня!"

***

"Ти – молодець! Я пишаюся тобою!" Ця фраза хвалить людину за її досягнення та дає їй знати, що ви цінуєте її зусилля. Додайте: "Я знаю, скільки сил і праці ти вклав/ла у цю справу. Ти дійсно заслужив/ла цю перемогу! Я пишаюся тобою!"

***

"Ти – талановитий та здібний! Не бійся іти до своїх мрій!" Ця фраза надихає людину вірити в себе та йти до своїх мрій. Ви можете сказати: "У тебе є безліч талантів і здібностей. Ти можеш досягти всього, чого захочеш. Не бійся ризикувати і йти до своїх мрій. Я вірю в тебе!"

***

"Я завжди поруч, щоб тебе підтримати!" Ця фраза дає людині знати, що ви завжди готові їй допомогти. Додайте: "Я завжди буду на твоєму боці, у будь-якій ситуації. Ти можеш розраховувати на мене. Просто скажи, що тобі потрібно, і я зроблю все можливе, щоб допомогти!"

***

"Це тимчасово. Все налагодиться!" Ця фраза нагадує людині, що труднощі не вічні. Ви можете сказати: "Я знаю, зараз тобі здається, що все погано, але це не так. Це лише тимчасові труднощі. З часом все налагодиться. Ти лише не здавайся!"

***

"Чим я можу тобі допомогти?" Ця фраза показує, що ви готові допомогти людині ділом. Додайте: "Я не знаю, що ти зараз переживаєш, але я хочу допомогти. Скажи, що я можу зробити для тебе?"

***

"Я знаю, що зараз тобі дуже болить, але ти зможеш з цим впоратися." Ця фраза визнає емоції людини та дає їй знати, що вона зможе з усім впоратися. Ви можете додати: "Це нормально відчувати біль і страх у цій ситуації. Але ти сильний/на та зможеш із цим впоратися. Я вірю в тебе!"

Мотивуючі слова для дітей

Мотивуючі слова для дітей

Дитинство – це не лише безтурботна пора ігор та пустощів. Це час, коли формується особистість, закладаються основи майбутнього успіху. І саме у цей період важливо дати дитині відчуття віри у себе, у її сили та можливості.

Мотивуючі слова – це потужний інструмент, який здатен творити справжні дива. Їхня щирість і емоційність окрилюють, дарують дитині віру в себе, спонукають до дії, ведуть до нових вершин.

***

"У тебе є суперсила! Ти можеш творити добро та змінювати світ на краще. Ти можеш допомогти бездомним тваринам, поділитися своїми іграшками з друзями чи просто посміхнутися людині, котра сумує. Кожен твій добрий вчинок робить світ кращим."

***

"Не бійся помилок. Вони роблять нас сильнішими та мудрішими. Помилки - це не привід для розчарування, а можливість навчитися чомусь новому. Не бійся пробувати нове, навіть якщо ти не впевнений/на, що у тебе вийде. Ти можеш вчитися на своїх помилках і ставати кращим/ою з кожним днем."

***

"Вір у себе! Ти можеш досягти будь-якої мети, якщо дійсно цього захочеш. Не дозволяй нікому сказати тобі, що ти не здатен/на на щось. Якщо ти чогось хочеш, іди до своєї мети і ніколи не здавайся. Ти можеш досягти всього, чого захочеш, якщо будеш вірити у себе."

***

"Не здавайся, якщо щось не виходить одразу. Пробуй знову і знову і ти обов'язково досягнеш успіху. На шляху до мети ти, можливо, зіткнешся з труднощами. Не бійся їх, адже вони роблять тебе сильнішим. Ніколи не здавайся на шляху до своєї мрії."

***

"Світ навколо тебе сповнений цікавих та захоплюючих речей. Не бійся досліджувати його та відкривати для себе щось нове. Читай книги, подорожуй, знайомся з новими людьми. Світ навколо тебе може здатися складним, але він також сповнений краси та чудес".

***

"Ти – унікальна та неповторна особистість. Цінуй себе та ніколи не дозволяй нікому сказати тобі, що ти не здатен/на на щось. Ти – особистість зі своїми думками, почуттями і талантами. Не бійся бути собою і показувати світу свою неповторність. Ти цінний/на та важливий/ва просто тому, що ти є."

Слова підтримки під час війни своїми словами

Слова підтримки під час війни своїми словами

Війна – це жахлива трагедія, що руйнує життя людей, сіє страх і зневіру. Вона розлучає сім'ї, змушує людей залишати свої домівки, втрачати близьких. І саме у цей час, коли здається, що світ навколо ось-ось порине у темряву, особливо важливими стають слова підтримки.

Слова підтримки під час війни – це не просто банальні фрази. Це щирий вияв співчуття, емпатії та єднання, що дарує людям відчуття опори, дає знати, що вони не самотні у своїй біді. Ці слова дарують людям віру та надію, нагадують про те, що добро завжди перемагає зло.

***

"Я з тобою! Ми разом!" Ця фраза дає людині відчуття єднання та підтримки. Ви можете сказати: "Я розумію, як тобі зараз важко, але ти не самотній/ня. Ми разом. Ми вистоїмо!"

***

"Тримайся! Все буде добре!" Ця фраза дає людині надію на краще майбутнє. Додайте: "Я знаю, зараз війна, але це не буде вічно. Ми обов'язково переможемо і знову будемо жити в мирній країні. Ти лише не здавайся!"

***

"Ти – герой! Ти захищаєш свою землю!" Ця фраза дякує людині за її мужність і стійкість. Ви можете сказати: "Я пишаюся тобою! Ти ризикуєш своїм життям, щоб захистити свою сім'ю, своїх друзів, свою країну. Ти – справжній герой!"

***

"Ми ніколи не забудемо твоєї відваги!" Ця фраза дає людині знати, що її вклад у перемогу буде гідно оцінений. Додайте: "Я знаю, як важко тобі зараз. Ти втратив/ла свій дім, свою роботу, своїх близьких. Але ми ніколи не забудемо твоєї відваги. Ти – наш герой!"

***

"Я вірю в нашу перемогу!" Ця фраза дає людям надію та віру в краще майбутнє. Ви можете сказати: "Разом ми сильніші. Ми обов'язково переможемо цю війну і збудуємо нове, краще життя для себе та наших дітей. Я вірю в нашу перемогу!"

***

"Ми завжди будемо пам'ятати про тих, хто загинув." Ця фраза дає людям знати, що їхні близькі, котрі загинули на війні, ніколи не будуть забуті. Ви можете сказати: "Світла пам'ять тим, хто загинув за нашу свободу. Ми ніколи не забудемо їхнього подвигу. Вони завжди будуть жити у наших серцях."

Підбадьорюючі вірші – це джерело сили та натхнення

Підбадьорюючі вірші – це джерело сили та натхнення

Підбадьорюючі вірші – це не просто слова. Це крила, що підіймають нас над буденністю, це компас, що веде нас крізь темряву до світла, це сонце, що зігріває душу.

Читайте ці вірші, коли вам важко, коли здається, що світ втратив свої барви. Нехай вони дарують вам віру, надію та любов.

Пам'ятайте, що ви не самотні. У вас є сили, щоб здолати будь-які труднощі. У вас є компас, щоб знайти свій шлях до щастя.


Читати також