Наслідки онлайн-комунікації не можна прорахувати

Вчений-комунікативіст Гектор Гаркетер розповідає журналу «Космос» Фонду Алєксандра фон Гумбольдта про правила онлайн-спілкування — і про те, як краще реагувати на срачі.

У Вищій школі Бон–Рейн–Зиґ професор Гектор Гаркетер викладає комунікаційну науку з акцентом на політичну комунікацію. Колишній журналіст та учасник програми Фонду Алєксандра фон Гумбольдта є редактором та автором кількох наукових книжок, таких як «Срачі та інші онлайн-явища. Про межі комунікації в соціальних мережах» (2016) або нещодавно опублікована «Нотатки. Мислення та письмо у ХХІ столітті».

«Космос»: Чи існували срачі до винаходу соціальних мереж?

Гектор Гаркетер: Вони справді здаються мені феноменом цифрового світу. Проте вони з’явилися ще до фейсбуку, твітера тощо, наприклад, в групових розсилках, де вже точилися запеклі дебати, які відбувалися каскадами. Саме ця каскадність і є однією з важливих характеристик срачів — одне слово тягне за собою інше, і атмосфера розжарюється з неймовірною швидкістю.

Ваша книга про срачі вийшла у 2016 році. Чи змінилося це явище від того часу — чи стали срачі частішими або радикальнішими?

Важко сказати, адже не існує чітко визначеного терміну «срач» (англ. shitstorm). Деякі вважають, що це 50 надзвичайно негативних коментарів, інші можуть стверджувати, що їх має бути 500. Особисто я вважаю, що змінилося те, що срачі нині дедалі частіше прораховують професійні актори, які мають на меті отруїти комунікацію від самого початку. Тролі, бульварна преса, а також популістські партії, наприклад, намагаються привернути якомога більше уваги до своєї теми. Однак найдивовижніше те, що ви не можете цього прорахувати. Трапляється, що ти публікуєш щось, на твою думку, суперечливе, і не отримуєш жодної реакції. Інколи ти публікуєш щось, здавалося б, невинне, але хтось сприймає це неправильно.

Який висновок слід зробити науковцям? Чи краще взагалі не спілкуватися в соціальних мережах?

Зовсім навпаки: наукова комунікація сьогодні важливіша, ніж будь-коли раніше. І, безумовно, цифрові платформи ідеально підходять для цього.

Можете дати дослідникам пораду, як уникнути срачів у соціальних мережах?

Якби я понад усе волів уникати срачів, то мені довелось би спілкуватися в соціальних мережах лише латиною або давньогрецькою мовою. А якщо серйозно: я б радив спілкуватися якомога нейтральніше і якомога менше поляризувати інших — це все одно є вимогою хороших манер.

А якщо на вас все ж обрушився шакалячий експрес, просто сидіти і чекати поки критики вгамуються?

В жодному разі! Інтернет-срач може мати фатальні юридичні, професійні та особисті наслідки. У будь-якому випадку, справу слід заладнати: слід вибачитись, якщо ви сказали щось образливе. У всіх інших випадках — пояснити, наприклад, чому ви висловили саме таке судження. Якщо йдеться про наукову комунікацію, то найкраще ще раз пояснити свій науковий аналіз, а публічно зазвичай можна достукатися до тих адресатів, які хочуть вас правильно зрозуміти.

Записав Кіліян Кіршґеснер.

Стаття вперше була опублікована німецькою мовою під назвою «Man kann es nicht kalkulieren» в журналі Фонду Алєксандра фон Гумбольдта «Kosmos», випуск 113, 2021 рік.

Переклала Дар’я Сімутіна